Репозитарій УНУС :: Перегляд Кафедра загального землеробства по Дата випуску

Матеріал

Основний обробіток ґрунту під ярі культури в лісостеповій зоні

(Візаві, 2009) Єщенко, Володимир Омельянович ; Калієвський, Максим Валерійович ; Костогриз, Петро Васильович ; Накльока, Юрій Іванович ; Савранська, Лідія Михайлівна

Коротко подається історія розвитку і наукові основи основного обробітку ґрунту, його класифікація і технічне забезпечення. Деталізується використання оранки як традиційного основного заходу обробітку в системі зяблевої підготовки поля під просапні та культури звичайної рядкової сівби. Аналізується можливість мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту за рахунок зменшення глибини оранки та заміни її різноглибинним плоскорізним розпушуванням.

Матеріал

Вологозабезпеченість буряка цукрового, ячменю ярого та кукурудзи за різного основного обробітку ґрунту в сівозміні

(Уманський національний універсиет садівництва, 2013) Козубенко, Олександр Сергійович ; Костогриз, Петро Васильович

Представлені результати досліджень стосовно впливу різних варіантів основного обробітку ґрунту в сівозміні на вологозабезпеченість рослин буряка цукрового, ячменю ярого та кукурудзи протягом вегетації

Матеріал

Урожайність гороху, пшениці озимої та буряку цукрового на фоні різних заходів основного обробітку ґрунту

(Миколаївський національний аграрний університет, 2015) Костогриз, Петро Васильович ; Крижанівський, Віталій Григорович

У статті наведено результати досліджень врожайності гороху,пшениці озимої та буряку цукрового за різних заходів основного обробітку. Згідно з отриманими даними, найбільша врожайність гороху та буряку цукрового була за оранки, а пшениці озимої – за культивації. Ефективність того чи іншого агрозаходу за традицією оцінюється виробничниками за рівнем продуктивності вирощуваних на його фоні рослин. Але, на наш погляд, таку оцінку слід вважати однобокою, яка не враховує багатьох інших сторін цього агрозаходу.

Матеріал

ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ ЛАНКИ П'ЯТИПІЛЬНОЇ СІВОЗМІНИ

(Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, 2015) Костогриз, Петро Васильович ; Крижанівський, Віталій Григорович

Подано матеріали в середньому за три роки стосовно впливу різних заходів основного обробітку чорнозему опідзоленого в п'ятипільній сівозміні на поживний режим грунту під посівами гороху, пшениці озимої та буряку цукрового.

Матеріал

Фізичний стан чорнозему опідзоленого за мінімалізації основного обробітку в короткоротаційних сівозмінах

(Едельвейс, 2015) Калієвський, Максим Валерійович ; Костогриз, Петро Васильович ; Єщенко, Володимир Омельянович

У статті аналізуються зміни основних агрофізичних показників родючості чорнозему опідзоленого під впливом різних заходів мінімалізації основного обробітку. В одному із стаціонарних дослідів із п’ятипільною польовою сівозміною заходами мінімалізації були зменшення глибини основного обробітку і заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням, а в іншому – заміна глибокої оранки мілкою культивацією і повне виключення основного обробітку з технології вирощуваних культур. Досліджувані заходи мінімалізації основного обробітку незначно погіршували фізичний стан, однак жоден досліджуваний агрофізичний показник родючості ґрунту при цьому не виходив за межі оптимальності.

Матеріал

Засоренность посевов гороха, пшеницы озимой и сахарной свеклы при различных мероприятиях основной обработки почвы

(ООО "Земледелие и защита растений", 2015-06) Костогрыз, Петр Васильевич ; Крыжановский, Виталий Григорьевич

Приведены материалы трехлетних исследований по влиянию различных приемов основной обработки сернозема оподзоленного в пятипольном севообороте на засоренность посевов гороха, пшеницы озимой и свеклы сахарной

Матеріал

Органічна система землеробства та пропозиції до її реалізації.

(Збірник наукових праць уманського НУС. Умань, 2021) Єщенко, Володимир Омельянович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Усик, Сергій Васильович

Коротко подається сутність органічної системи землеробства, показуються причини, які стримують розвиток цієї системи у нашій країні та подаються пропозиції до її реалізації окремим господарством.

Матеріал

Наукові, методологічні та практичні підходи до проблем сучасної агрономії: монографія.

(Умань: Видавничо-поліграфічний центр "Візаві", 2021) Борисенко, Віталій Володимирович

Матеріал

Агрометеорологічні умови 2019–2020 сільськогосподарського року за даними метеостанції Умань.

(Уманський НУС: Редакційно-видавничий відділ, 2021) Новак, Андрій Васильович ; Новак, Василь Григорович

Матеріал

Причини зниження урожайності польових культур на фоні плоскорізного основного обробітку ґрунту

(Біла Церква, 2021) Єщенко, Володимир Омельянович ; Коваль, Галина Володимирівна ; Калієвський, Максим Валерійович

Метою досліджень було на основі огляду літератури і власних дослідів, проведених на чорноземі опідзоленому у п’ятипільній сівозміні соя – ріпак ярий – пшениця яра – льон олійний – ячмінь ярий, виявити причину знижен- ня продуктивності посівів вирощуваних у дослідах культур за заміни в сис- темі основного обробітку полицевої оранки плоскорізним розпушуванням на відповідні глибини. За даними літератури середня з 15 культур їх урожай- ність від такої заміни знижувалась на 9,0 %, і в досліді в середньому у сіво- зміні – на таку саму величину. Зменшитись на таку величину урожайність вирощуваних в різних дослідах культур на фоні плоскорізного розпушуван- ня замість полицевої оранки через погіршення фізичного стану ґрунту не могло за відсутності такого погіршення, коли в 15 дослідах щільність орного шару різних ґрунтів змінювалась лише на 0,7 % і структурність – на 0,1 %, а в досліді – відповідно на 2,1 і 1,4 % (в бік покращення). На 1,9 % в досліді також знижувалась від використання замість зяблевої оранки плоскорізно- го обробітку ґрунту і загальна пористість орного шару ґрунту, однак і вона істотно знизити урожайність ярих культур не могла. Зміни водного режиму, пов’язані зі зміною способу основного обробітку ґрунту, також не могли не- гативно проявитись на рівні продуктивності вирощуваних у різних дослідах культур. Крім того, за даними літератури лише у п’яти публікаціях з 15 за- паси доступної вологи в кореневмісному шарі від заміни полицевого обро- бітку безполицевим розпушуванням знижувались на 0,7–17,0 %, а в решти 10 вони залишались без зміни або помітно збільшувались. Отже, у дослідах запаси доступної для рослин ґрунтової вологи за плоскорізного розпушу- вання були на 1,7 % більшими порівняно з полицевою оранкою. У досліді перевага плоскорізного розпушування над оранкою за запасами доступної вологи в метровому шарі ґрунту на середину і кінець вегетації ярих культур збільшувалась відповідно до 6,1 і 6,4 %, однак середня продуктивність посі- вів у сівозміні значно (на 9,0 %) нижчою була саме за плоскорізного основ- ного зяблевого обробітку. Це могло бути спричинено майже на третину (на 27–31 %) вищою забур’яненістю посівів культур 5-пільної сівозміни на фоні плоскорізного основного обробітку ґрунту.

Матеріал

Вплив умов вирощування на формування листкової поверхні і фотосинтетичний потенціал посіву гібридів соняшника.

(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Борисенко, Віталій Володимирович

Матеріал

Фітосанітарний стан пшениці ярої за різної глибини оранки і плоскорізного розпушування

(ННЦ ІЗ НААН, 2021) Коваль, Галина Володимирівна ; Єщенко, Володимир Омельянович ; Калієвський, Максим Валерійович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Накльока, Юрій Іванович ; Мартинюк, Іван Васильович

В статті наведені дані стаціонарного досліду кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва, де впродовж 2014–2016 рр. вивчався фітосанітарний стан у посівах пшениці ярої. Культура розміщувалась у п’ятипільній сівозміні після ріпаку ярого. Фактором У досліді вивчали способи обробітку ґрунту, представленими оранкою і плоскорізним розпушуванням, на глибину : 15–17, 20–22 і 25–27 см. Об’єктами досліджень були забур’яненість посівів, заселеність ґрунту зимуючими личинками озимої совки, лучного метелика і ковалика смугастого та степового та ступінь ураженості культурних рослин хворобами: темно-бурою плямистістю, борошнистою росою і гельмінтоспоріозною кореневою гниллю. Методика визначення вказаних елементів фітосанітарного стану посівів пшениці ярої була загальноприйнятою. За трьохрічними даними заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням супроводжувалась погіршенням фітосанітарного стану за рахунок заростання посівів вегетуючими бур’янами. Зменшення глибини основного зяблевого обробітку від 25–27 до 20–22 і 15–17 см призводило до збільшення рівня забур’яненості посівів. На заселеність ґрунту під посів пшениці ярої зимуючими личинками основних шкідників колосових культур впливали обидва досліджувані фактори, коли за рахунок заміни полицевого обробітку безполицевим чисельність личинок озимої совки, лучного метелика і коваликів зростала відповідно на 51, 98 і 59 %, а за рахунок зменшення глибини оранки від найбільшої до найменшої – відповідно на 258, 282 і 263 %. Аналогічно під впливом названих факторів, хоч і менш виражено, змінювався і рівень ураженості рослин пшениці ярої листовими (темно-бура плямистість і борошниста роса) та кореневими (гельмінтоспоріозна коренева гниль) хворобами. Отже, обидва шляхи мінімалізації основного зяблевого обробітку ґрунту зумовлювали погіршення фітосанітарного стану посівів пшениці ярої.

Матеріал

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА

(Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2021-02) Єщенко, Володимир Омельянович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Усик, Сергій Васильович

В статті показано, що за десятитисячний період розвитку землеробства його системи пройшли шлях від примітивних, в основу яких брався природній шлях відтворення втраченої родючості ґрунту за допомогою перегнивання відмерлої рослинності впродовж заліжного чи перелогово періоду, до екстенсивної системи землеробства, що базувались на використанні трипільної зернопарової сівозміни. Детальніший розвиток систем землеробства подається від початку ХХ століття і до наших днів. Окремо зупиняючись на травопільній системі землеробства Вільямса з позитивними і негативними її сторонами; на критиці цієї системи Тулайковим через те, що в південних районах країни через засушливі умови травопільна система не могла в достатній кількості забезпечити кормами громадське тваринництво через низьку в цих умовах продуктивність багаторічних трав; на плодозмінній системі землеробства Прянишникова, в якій він великого значення надавав багаторічним бобовим травам як азотонакопичувачам та плодозмінному характеру чергування польових культур, за якого забезпечується найбільш сприятливий фітосанітарний стан посівів; на просапній системі землеробства Наливайка, яка вимагала через велику частку в структурі посівних площ просапних культур значної кількості гною для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Виробити таку кількість гною було нереальним, як і не могла країна забезпечити достатньою технікою для догляду за просапними культурами в такому об'єму. Тому така система землеробства виробництвом не була прийнята; на складових ланках сучасних систем землеробства за Нарцисовим. Окремо розглядаються системи землеробства на початок третього тисячоліття, аналізується класифікація сучасних систем землеробства вченими провідних аграрних навчальних закладів і наукових установ нашої країни. В результаті детального аналізу цих класифікацій доведено, що сучасні системи землеробства не обов'язково мусять всі бути інтенсивними. Альтернативними до них можуть бути ґрунтозахисні системи для ерозійнонебезпечних земель і біологічні системи для виробництва здорових продуктів харчування для людей і таких же кормів для годівлі тварин.

Матеріал

Особливості формування продуктивності гібридів соняшника в умовах Правобережного Лісостепу України.

(Єрусалим, Ізраїль, 2021-03-05) Борисенко, Віталій Володимирович