Кафедра генетики, селекції рослин та біотехнології

Постійний URI для цієї колекції

hdl:123456789/2257

Огляд

Останні матеріали

Зараз показується 1 - 5 з 249
  • Матеріал
    Адаптація клонованого матеріалу жита озимого за перенесення з ізольваної культури в умови ex vitro
    (Уманський НУС, 2023-03) Рябовол Я. С. ; Рябовол Л.О. ; Сліденко С.І. ; Ненька О.В.
  • Матеріал
    Завʼязування насіння пшениці м’якої озимої за гібридизації сортів з пшенично-житніми транслокаціями
    (Уманський НУС, 2023-03) Рябовол Я. С. ; Рябовол Л.О. ; Кертон М. ; Осадчий М.М.
  • Матеріал
  • Матеріал
    СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЕМБРІОКУЛЬТУРИ ТА ВІДДАЛЕНОЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ В СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
    (Землеробство та рослинництво: теорія і практика, 2023) Рябовол Л.О. ; Рябовол Я.С. ; Діордієва І.П.
    Мета. Вдосконалення технології створення генетичного різноманіття зразків отриманих за віддаленої гібридизації пшениці м’якої озимої та пшениці спельта при залученні до селекцій- ної схеми біотехнологічної ланки. Методи. Ефективним методом отримання нового вихідного матеріалу є віддалена гібридизація рослин. Дослідження проводили в лабораторії біотехнології Уманського національного університету садівництва впродовж 2018–2022 рр. Вихідною мате- ринською формою слугували сорти пшениці м’якої озимої Артемісія, Смуглянка, Золотоколоса, батьківською формою – сорт спельти озимої Зоря України. Після гідридизації незрілі дванад- цятидобові зародки висаджували на модифіковані варіанти живильного середовища MS і куль- тивували за 25 °С в темних умовах до формування макроструктур. Результати. У результаті проведених досліджень удосконалено технологію отримання гібридного матеріалу за віддаленої гібридизації Тriticum aestivum L. / Тriticum spelta L. і використання в селекційній схемі біотехно- логічної ланки, що дає змогу подолати постгамну несумісність за віддаленого схрещування та отримати гібридні зразки для селекційного процесу. Висновки. Розроблено живильне середови- ще для розвитку незрілих гібридних зародків пшениці. Найвищий вихід проростків (40,0 % в се- редньому за генотипами) зафіксовано на модифікованому середовищі Мурасіге–Скуга, до складу якого вводили 1,5 мг/л 6–бензиламінопурину, 0,5 мг/л індолілоцтової кислоти, 1,0 мг/л гібереліну, 2,0 мг/л глютаміну, 2,0 мг/л гліцину, 0,5 мг/л серину, 100,0 мг/л мезоінозиту, 50,0 г/л сахарози. Відмічено, що індукція розвитку біоматеріалу з гібридних незрілих зародків є генетично обумов- леним чинником. Показано, що за використання ембріокультури можна отримати генетичне різноманіття форм, яке доцільно використовувати джерелом генів окремих ознак.
  • Матеріал
    ВПЛИВ ГЕНОТИПУ HА МІКРОКЛОНУВАННЯ РОСЛИН БУРЯКУ ЦУКРОВОГО В ІЗОЛЬОВАНІЙ КУЛЬТУРІ
    (Збірник наукових праць УНУС, 2023-06) Рябовол Л.О. ; Рябовол Я.С. ; Ненька О.В.
    У статті проаналізовано вплив генотипу на процес мікроклонального розмноження різних селекційних форм буряку цукрового. Підтверджено, що індукція розвитку первинного експланту, інтенсивність розвитку та наростання біоматеріалу, вкорінення рослин є генетично зумовленим чинником. Доведено, що відновлювачі фертильності в ізольованій культурі характеризуються вищою регенераційною здатністю порівняно з ЧС-лініями. Найкращі показники фіксували за культивування експлантів зразка ММ 2 х 105, які індукували інтенсивне закладання адвентивних меристематичних бруньок на рівні 90,2 %.