Кафедра української та іноземних мов

Постійний URI для цієї колекції

Огляд

Останні матеріали

Зараз показується 1 - 5 з 112
  • Матеріал
    Теоретичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійної іншомовної комунікації
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Лазарєв О.В., Фернос Ю.І.
    У наш час, коли глобалізація визначає умови конкуренції на ринку праці, володіння іноземними мовами визнається ключовим компонентом успіху. Аналіз стану проблеми навчання іноземних мов серед студентів аграрних вищих навчальних закладів підкреслив необхідність системного підходу до теоретичних основ підготовки до професійно орієнтованої іншомовної комунікації для майбутніх фахівців аграрного профілю. Наше дослідження спрямоване на аналіз методів підготовки студентів до іншомовного спілкування у майбутній професійній діяльності, з фокусом на розвитку комунікативних та професійних навичок, що становлять як професійну, так і мовну компетенцію учасників професійно орієнтованої іншомовної комунікації. Остання трактується широко, як міжмовний діалог загалом, а також відносно до сфери професійної діяльності, у якій вона здійснюється. Серед фундаментальних аспектів статті – розгляд сутності іншомовної комунікації як міжмовного діалогу загалом та в контексті сфери професійної діяльності. Важливість вміння ефективно спілкуватися в іншомовному середовищі та уміння адаптуватися до нових умов роботи визначають іншомовну комунікацію як ключовий елемент підготовки майбутніх фахівців. Опитування студентів, яке ми провели, підтвердило, що респонденти усвідомлюють важливість іншомовної комунікації для їхньої професійної кар’єри. Проте конкретні відповіді також висвітлили труднощі, з якими студенти зустрічаються в процесі професійно орієнтованої іншомовної комунікації. Ці труднощі включають в себе не тільки технічні аспекти мовлення, але й психологічні, поведінкові, організаційні та культурні. Наша робота спрямована на виявлення недоліків та можливостей у підготовці студентів до ефективної іншомовної комунікації в професійному середовищі. Ми прагнемо розробити рекомендації щодо оптимальних педагогічних підходів та методів, які можуть бути впроваджені в навчальний процес для поліпшення підготовки майбутніх фахівців аграрного сектора до високоякісної професійної іншомовної комунікації. Ключові слова: іншомовна комунікація, майбутні фахівці аграрного профілю, немовна спеціальність, аграрний заклад вищої освіти, професійно-ділове спілкування, професійна та мовна компетенції.
  • Матеріал
    КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ ДО ІНШОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
    (Baltija Publishing, 2024) Лазарєв О.В., Фернос Ю.І., Комісаренок Н.О.
    У дослідженні розкрито сутнісні характеристики іншомовної професійно орієнтованої комунікації майбутніх фахівців аграрного профілю. Її визначено як систему знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування в аграрній сфері з використанням іноземної мови. Актуальність дослідження зумовлена потребою сучасного аграрного сектору у фахівцях, які володіють не лише ґрунтовними знаннями з агрономії, тваринництва, рослинництва та інших галузей, але й здатні: встановлювати та підтримувати ділові контакти з іноземними партнерами, колегами та клієнтами; проводити переговори; презентувати проекти; вести ділову переписку; брати участь у міжнародних конференціях та виставках. У результаті дослідження було встановлено, що готовність до іншомовної професійно орієнтованої комунікації має три компоненти: мотиваційний, змістовий та оцінний. Мотиваційний аспект передбачає зацікавленість у навчанні, усвідомлення необхідності іншомовної комунікації для успішної професійної діяльності та впевненість у результативності цього навчання. Оцінний компонент включає в себе самооцінку особистої підготовки на основі навчальних результатів, здатність аналізувати професійні ситуації та прогнозувати власні професійні дії. Змістовий аспект передбачає розвиток комунікативної компетентності, мовної комунікативної компетенції, професійно значущих мовних навичок та професійної комунікативної компетенції. Підкреслено, що мовна комунікативна компетентність є необхідною, але недостатньою передумовою ефективної іншомовної професійно орієнтованої комунікації. Для успішного спілкування в аграрній сфері майбутні фахівці також повинні володіти: термінологією галузі; умінням виокремлювати етапи спілкування; здійснювати логічний зв’язок між ними; регулювати їх.
  • Матеріал
    ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПОНЯТТЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ ДО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
    (Publishing Group «Scientific Perspectives», 2024) Лазарєв О.В., Фернос Ю.І., Комісаренок Н.О.
    У статті представлені результати теоретичного дослідження проблеми «готовності» майбутніх фахівців у галузі агрономії до професійно орієнтованої іншомовної комунікації. У ході дослідження було проведено ґрунтовний аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел за темою дослідження, що дозволило уточнити сутність поняття ISSN 2786-6165 (ONLINE) №4(22)2024 1122 «готовність» майбутніх агрономів до професійної діяльності. У дослідженні готовність людини до ефективної діяльності розглядалася як ключовий чинник успішної реалізації професійної стратегії. Підкреслено важливість розвитку комунікативної компетентності, зокрема і іншомовної, як складової готовності до професійної діяльності. У результаті дослідження сформоване власне визначення готовності студентів до іншомовного спілкування у рамках обраної професії, що є динамічною системою, яка включає особистісні якості, знання, уміння та навички. Важливі напрямки формування цієї готовності включають розвиток комунікативної, соціокультурної та професійної компетентності, де самоосвіта відіграє вагому роль. Дослідження також підкреслює важливість подальших наукових досліджень у цій галузі, спрямованих на оптимізацію методик формування готовності до іншомовної комунікації та розвиток комплексних підходів до навчання, враховуючи глобальні тенденції.
  • Матеріал
    Підготовка фахівців спеціальності «Лісове господарство» за напрямом освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» в університетах великої Британії
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2023-06-24) Чучмій І. І. ; Мовчан Л. В. ; Каричковська С. П.
    Розглянуто навчальні програми підготовки фахівців спеціальності «Лісове господарство» за напрямом освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» в університетах Великої Британії. Для аналізу навчальних програм підготовки фахівців з лісового господарства обрано два університети Великої Британії – Бангорський університет та Університет Харпера Адамса. Метою навчальних програм даних університетів є розуміння студентами сутності лісових екосистем та їх ролі в глобальному середовищі, розвиток навичок раціонального управління лісовим господарством в світі та знайомство з його товарами й послугами. Зауважується, що дані програми спрямовують студентів на здобуття основних навичок роботи в галузі охорони природи та лісового господарства, сприяють створенню міцної наукової бази майбутніх фахівців для подальших досліджень в природоохоронній або лісовій екології. Стверджується, що набуті в процесі навчання навички стануть в нагоді майбутнім фахівцям для роботи в лісових господарствах, організаціях державного сектору та неурядових організаціях. Порушено питання про необхідність підготовки більшої кількості фахівців спеціальності «Лісове господарство» в аграрних закладах освіти через брак кваліфікованих кадрів в галузі. Зникнення природних ресурсів в світі, неефективні методи управління лісовим господарством спонукають до пошуку нових методів навчання професійних лісівників. Однак, як зазначається, теоретична підготовка разом із практикою навчання студентів та співпраця із партнерськими урядовими організаціями для поширення досвіду лісівництва сприятиме належній політиці та практиці ведення лісового господарства майбутніми фахівцями, забезпечить відповідальне і стале використання лісових ресурсів та допоможе трансформувати економіку світових громад і країн в цілому.
  • Матеріал
    Впровадження персоналізованого навчання дисциплін гуманітарного профілю у вищій школі як чинник підвищення якості освіти
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2023-10) Мовчан Л. В. ; Каричковська С. П. ; Чучмій І. І.
    В статті розглянуто особливості персоналізованого навчання при викладанні гуманітарних наук у закладах вищої освіти України як інноваційної технології покращення якості освіти. Сьогодні в освіті широкого поширення набувають різні види і форми освіти, що є провідною умовою всебічного розвитку особистості, збагачення її творчого потенціалу, засобом реалізації здібностей, а також зростанням професійної компетенції, удосконаленням раніше здобутих знань, умінь і навичок. Автори зауважують, що нові умови вимагають нових підходів. Сьогодні кожному педагогу важливо усвідомити завдання підготувати не студентів-формалістів, які здатні лише відтворювати набуті в процесі навчання знання, але таких, що вміють творчо мислити, зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору. Вони повинні мати достатню теоретичну підготовку, яку б уміли реалізувати на практиці в житті та для подальшого навчання. Щоб бути готовими до навчання, роботи та життя в технологічному суспільстві, студентам потрібна здатність збирати, розуміти, оцінювати, синтезувати і відтворювати інформацію та ідеї, проводити оригінальні дослідження, уміти брати на себе відповідальність та вирішувати проблеми, аналізувати та створювати великий обсяг друкованих і недрукованих текстів у старих і нових медіаформах. Зазначається, що для розкриття творчих можливостей студентів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів, викладачу необхідно володіти методиками, які стимулюють конструктивно-критичне мислення, розвивають творчі здібності здобувачів освіти. Досягнути цих завдань можливо тільки за умови інноваційного, творчого підходу до процесу навчання. Автори наголошують, що використання персоналізованого навчання у закладах вищої освіти сприяє кращому опануванню ключових компетентностей, що є головним критерієм якості освіти. Персоналізоване навчання – це освітній підхід, який враховує особливі потреби, інтереси та сильні сторони кожного студента та забезпечує унікальний досвід навчання на основі індивідуальних рис здобувачів освіти.