Кафедра української та іноземних мов

Постійний URI для цієї колекції

Огляд

Останні матеріали

Зараз показується 1 - 5 з 134
  • Матеріал
    ПРОФЕСІОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ ДО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
    (Суспільство та національні інтереси., 2026) Лазарев О. В., Фернос Ю. І., Комісаренко Н. О.
    У статті обґрунтовано професіографічні засади формування комунікативної готовності майбутніх фахівців аграрного профілю. Актуальність дослідження зумовлена наявною суперечністю між традиційним домінуванням техніко-технологічної підготовки агрономів і зростаючими вимогами сучасного ринку праці до їхньої здатності ефективно взаємодіяти з різними професійними аудиторіями та працювати в команді. Метою роботи є розробка та теоретичне обґрунтування концептуальної моделі комунікативної готовності майбутніх аграріїв на основі поглибленого професіографічного аналізу діяльності агронома. У дослідженні використано комплекс методів: теоретичний аналіз, узагальнення наукових джерел, професіографічне моделювання та емпіричний збір даних за допомогою напівструктурованого інтерв’ю. На основі аналізу структури професійної діяльності агронома уточнено зміст професіограми шляхом включення комунікативної та освітньої діяльності як рівнозначних складових поряд із виробничою та науково- дослідною. Визначено систему професійно значущих умінь, серед яких особливе місце посідають комунікативні та герменевтичні вміння, пов’язані з інтерпретацією фахової інформації, смислотворенням і адаптацією змісту до різних аудиторій. Запропоновано трирівневу концептуальну модель комунікативної готовності (професіографічний, компетентнісний, діяльнісний рівні), що забезпечує цілісне поєднання вимог професії, системи умінь і практики їх реалізації у професійних ситуаціях. Емпірична частина дослідження, проведена серед студентів агрономічного факультету, засвідчила переважання середнього рівня комунікативної готовності (61,9%), що проявляється у розумінні значущості комунікації за наявності труднощів у її практичній реалізації та аргументації позиції. Встановлено тенденцію до переваги технічних компетентностей над комунікативними, що підтверджує необхідність цілеспрямованого формування герменевтично-комунікативних умінь у процесі фахової підготовки. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі для проєктування освітніх програм підготовки агрономів, спрямованих на розвиток професійно орієнтованої комунікації як системоутворювальної складової їхньої професійної компетентності.
  • Матеріал
    ОСОБЛИВОСТІ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
    (Київ: Видавнича група "Наукові перспективи", 2023) Мовчан Людмила Володмирівна, Чучмій Ірина Іванівна
    Розглянуто персоналізоване навчання як навчальний метод, який включає технології та використання мобільних пристроїв, що дозволяє студентам контролювати методи навчання, тим самим персоналізуючи свій освітній досвід. Зауважується, що глобалізація в освіті веде до зростання академічної мобільності, уніфікації навчальних планів і методів навчання, широкого поширення дистанційної освіти, з’являється розуміння необхідності використання нових форм в освіті. Викладання навчальних дисциплін у вищій школі повинно, безумовно, ставити за мету підготовку фахівця, знання і уміння якого повністю відповідають умовам сучасного інформаційного суспільства. Стверджується, що досягти якості сучасної освіти не можна, використовуючи застарілі методи і підходи в освіті. Порушено питання про необхідність покращення якості освіти в аграрних закладах освіти вживанням нових інформаційних технологій, а саме застосуванням персоналізованого навчання. Розглянуто чотири етапи володіння технології для індивідуального навчання з метою досягнення професійного розвитку. Персоналізація дозволяє студентам брати на себе справжню відповідальність за свою освіту, змінюючи динаміку між викладачами та студентами. Зазначено, що цифрові інструменти також допомагають студентам засвоїти та ефективно продемонструвати такі навички 21-го століття, як спілкування, співпраця, вирішення проблем, критичне мислення та креативність шляхом створення, використання, маніпулювання та обміну цифровим контентом.
  • Матеріал
    ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
    (Дрогобич: Вид. дім «Гельветика», 2022) Людмила Мовчан, Наталія Комісаренко
    У статті подано визначення поняття «змішане навчання» в контексті викладання у закладах вищої освіти. Визначено ключові елементи змішаного типу навчання. Здійснено аналіз останніх досліджень та публікацій щодо доцільності та актуальності впровадження інноваційної організації навчального процесу у закладах вищої освіти. Вказано різні моделі досліджуваного навчання та описано технології змішаного навчання залежно від мети викладання. Встановлено, що дана інноваційна організація освітнього процесу – це технологічна готовність викладачів, студентів і закладу освіти, а також ґрунтовна методична підготовка кожної дисципліни, деталізована підготовка й організація не лише аудиторних занять, а насамперед самостійної роботи студентів. В статті розглядаються програмні комплекси різної спрямованості як елемент змішаного навчання. Доведено, що дана концепція була впроваджена у закладах вищої освіти як можливість вдосконалити викладання та навчання шляхом гармонізації переваг і недоліків аудиторного та дистанційного навчання. Метою нашого дослідження є визначення та характеристика змішаного навчання як інноваційної організації освітнього процесу у закладах вищої освіти на основі зарубіжного досвіду. Підсумовуючи, варто зазначити, що змішане навчання може охоплювати широкий спектр підходів до викладання у закладах вищої освіти. Технологічні інновації розширюють діапазон можливих рішень щодо ефективного навчання. Стає очевидно, що поєднання аудиторного та дистанційного навчання створює сприятливі умови для збільшення доступу до навчання, гнучкості викладання, удосконалення педагогічних методів та методик. Крім того, якісно впроваджене змішане навчання суттєво покращує освітній процес: можливість постійної підтримки студентів, зручність контролю процесу навчання, автоматизацію частини роботи викладача. Методичні підходи забезпечують занурення студентів у процес навчання, засвоєння матеріалу, ефективну взаємодію між суб’єктами навчання, персоналізацію навчання
  • Матеріал
    Метод проектів у вивченні англійської мови студентами економічних спеціальностей закладів вищої освіти: перспективи використання
    (Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019) Чучмій І. І. ; Каричковська С. П.
  • Матеріал
    Порівняльний аналіз вступних кампаній в університетах Черкаської області
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024-11-29) Каричковська С. П. ; Мовчан Л. В. ; Чучмій І. І.