ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ

Abstract

У статті подано визначення поняття «змішане навчання» в контексті викладання у закладах вищої освіти. Визначено ключові елементи змішаного типу навчання. Здійснено аналіз останніх досліджень та публікацій щодо доцільності та актуальності впровадження інноваційної організації навчального процесу у закладах вищої освіти. Вказано різні моделі досліджуваного навчання та описано технології змішаного навчання залежно від мети викладання. Встановлено, що дана інноваційна організація освітнього процесу – це технологічна готовність викладачів, студентів і закладу освіти, а також ґрунтовна методична підготовка кожної дисципліни, деталізована підготовка й організація не лише аудиторних занять, а насамперед самостійної роботи студентів. В статті розглядаються програмні комплекси різної спрямованості як елемент змішаного навчання. Доведено, що дана концепція була впроваджена у закладах вищої освіти як можливість вдосконалити викладання та навчання шляхом гармонізації переваг і недоліків аудиторного та дистанційного навчання. Метою нашого дослідження є визначення та характеристика змішаного навчання як інноваційної організації освітнього процесу у закладах вищої освіти на основі зарубіжного досвіду. Підсумовуючи, варто зазначити, що змішане навчання може охоплювати широкий спектр підходів до викладання у закладах вищої освіти. Технологічні інновації розширюють діапазон можливих рішень щодо ефективного навчання. Стає очевидно, що поєднання аудиторного та дистанційного навчання створює сприятливі умови для збільшення доступу до навчання, гнучкості викладання, удосконалення педагогічних методів та методик. Крім того, якісно впроваджене змішане навчання суттєво покращує освітній процес: можливість постійної підтримки студентів, зручність контролю процесу навчання, автоматизацію частини роботи викладача. Методичні підходи забезпечують занурення студентів у процес навчання, засвоєння матеріалу, ефективну взаємодію між суб’єктами навчання, персоналізацію навчання