Ґрунтові умови та врожайність повторно вирощуваного яблуневого саду за довготривалого удобрення

Abstract

Розглянуто результати досліджень впливу довготривалого удобрення на основні показники родючості темно-сірого опідзоленого важкосуглинкового ґрунту та врожайність повторно вирощуваних дерев яблуні сортів Айдаред (на насіннєвій і вегетативній (М4) підщепах) і Кальвіль сніговий (на насіннєвій підщепі). Впродовж 85-річного періоду вирощування першого і другого покоління яблуні в дослідному саду застосовувалися органічне (40 т/га гною ВРХ), мінеральне удобрення (N120Р120К120) та їх поєднання (20 т/га гною + N60Р60К60), які вносили в старому насадженні раз у два роки восени під оранку в міжряддях на 18–20 см, а в новому повторному: гній, фосфорні та калійні добрива так само, а азотні половинними дозами щорічно навесні під культивацію чи дискування на глибину 12–15 см. Встановлено, що органічне добриво краще, ніж мінеральні, забезпечувало формування показників родючості ґрунту (вміст гумусу і рухомих сполук та форм елементів живлення, реакцію ґрунтового середовища) й урожайності дослідних дерев яблуні, яка за всі роки плодоношення перевищила сумарні показники врожаю плодів Кальвіля снігового і Айдареда на насіннєвій та вегетативній підщепах, відповідно, на 34,8, 27,7 та 23,4 % порівняно з урожайністю на контрольних не удобрюваних ділянках і на 16,0, 15,8 та 13,2 % – на удобрюваних N120Р120К120.