Кафедра плодівництва і виноградарства

Постійний URI для цієї колекції

Огляд

Останні матеріали

Зараз показується 1 - 5 з 292
  • Матеріал
    Dimensions of crowns and their level of productivity of apple trees of the Jonaweld variety depending on the method and term of crown pruning
    (Collected Works of Uman National University of Horticulture, 2024-07-11) Chaploutskyi, A. ; Butsyk, R. ; Polunina, O.
    In this experiment, different methods and terms of crown pruning of Jonaveld apple trees and their influence on the change in crown habitus were investigated. The experiments were conducted at the educational and production department of the Uman National University of Horticulture in the city of Uman, Cherkasy region, for three years from 2014 to 2016. The studied trees were grown on the rootstock M.9 T337 and were formed with a spindle-shaped crown. They were planted according to the 4x1 m scheme in 1995. The experimental plot is represented by podzolized black soil. The research scheme included the study of the effect of three pruning methods: the traditional method of manual pruning, the contour method of forming a fruit wall of the crown 80 cm wide in the lower part and 50 cm wide in the upper part from the row spacing with annual contour pruning of growths on the periphery of the crown and the contour method with manual modification, which consisted in removing fattening shoots, too thick branches and hanging branches in the stem zone. Crown pruning was performed at five different times: in winter (during winter dormancy), during the pink bud phase, during flowering, in early summer (with 10 leaves on the growth), and after harvest. In the orchard plantations with the formation of trees by the type of slender spindle by hand, a more spreading crown was formed, which significantly exceeded the other variants of the study in terms of its diameter. A significant impact on the change in the values of the indicator was caused by the factor "method of pruning" ‒ with the predominance of manual pruning. Also, the influence of postponing the term of pruning to a later date, regardless of the method of pruning the crown, on reducing the value of their diameter was revealed. As a result of contour pruning, in particular contour pruning with manual refinement, a decrease in crown volume was observed. The introduction of contour pruning with manual refinement contributed to the formation of 25 % less crown volume. Regardless of the method of tree pruning, a clear tendency to reduce crown volume with the delay of pruning was revealed. The level of specific productivity per crown volume as a result of manual pruning of the studied trees was 14 % lower than the contour pruning method and 30% lower than the contour pruning method with manual refinement. The gradual increase in the level of specific productivity per crown volume was facilitated by the delay in the cutting period.
  • Матеріал
    Освоєння площі живлення дерев яблуні сорту Джонавелд залежно від способу та строку обрізування крони
    (Вісник аграрної науки, 2024-08-30) Чаплоуцький А.М.
    Мета. Дослідити вплив різних способів і строків обрізування крон дерев яблуні на їхній габітус за освоєння площі живлення рослин. Методи. Польовий (отримання даних), статистичний і кореляційний (опрацювання та аналіз даних). Експеримент проводили в саду навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 3-х років (2014 – 2016 рр.) з деревами яблуні сорту Джонавелд (First Red®), висадженими за схемою 4×1 м з використанням підщепи М.9 Т337. Обрізування виконували в 5 строків: узимку (BBCH 0), у фази рожевого бутона (BBCH 57), цвітіння (BBCH 65), у ранньолітній період (за наявності 10 листків на прирості) (BBCH 74) і після збирання врожаю (BBCH 93). Способи обрізування крони — вручну, контурний із формуванням плодової стіни завширшки 80 см у нижній і 50 см у верхній частинах і щорічним вкорочуванням приростів на периферії крони з боку міжряддя та контурний з доробкою вручну, за якої видаляли жирові пагони, загущення у верхній частині крони та звисаючі гілки в зоні штамба. Результати. Найбільшу площу проєкції крони та освоєння площі живлення мали досліджувані дерева за традиційного обрізування вручну. За контурного обрізування значення цих показників зменшилося на 13%, за контурного з доробкою вручну — на 23% порівняно з контролем. Найбільшим значення досліджуваних показників було за зимового обрізування дерев яблуні. Відзначено чітку тенденцію до зменшення площі проєкції крони та освоєння площі живлення з відтермінуванням строку обрізування. Найбільш компактні крони, що відповідає меншій площі проєкції крони та рівню освоєння площі живлення, отримано за обрізування дерев яблуні після збирання врожаю. Питома продуктивність на одиницю площі проєкції крони була більшою за контурного обрізування з доробкою вручну. На 13% меншим було значення показника за контурного обрізування і на 30% меншим — за обрізування вручну. Висновки. За контурного обрізування з доробкою вручну габарити крон були більш компактними, що сприяло зменшенню значення площі проєкції крони та освоєння ними площі живлення на 13% та 23% відповідно порівняно з контролем. Спостерігалася чітка тенденція до зменшення величини площі проєкції крони та освоєння площі живлення з відтермінуванням строку обрізування.
  • Матеріал
    Продуктивність винограду і якість врожаю залежно від обробки грон фітогормонами в Правобережному Лісостепу України
    (Збірник наукових праць УНУС, 2024-07-11) Буцик Р.М. ; Чаплоуцький А.М. ; Тернавський А.Г ; Самойленко М.О
    У статті представлено результати досліджень, пов’язаних з вивченням ефективності застосування синтетичних фітогормонів – гібереліну і форхлорфенурону, на столових сортах винограду, з метою підвищення їх урожайності та поліпшення товарної якості ягід. Експериментально встановлено збільшення середньої маси ягід винограду під впливом обробки зав’язі фітогормонами, що веде до збільшення врожаю і покращення його товарної якості, але затримує дозрівання ягід та зменшує інтенсивність їх забарвлення. Серед застосованих препаратів вищою ефективністю відзначився форхлорфенурон.
  • Матеріал
    УРОЖАЙНІСТЬ ДЕРЕВ ЯБЛУНІ СОРТУ ДЖОНАВЕЛД ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ТА СТРОКУ ОБРІЗУВАННЯ КРОНИ
    (Вісник аграрної науки, 2024-04-30) Чаплоуцький А.М.
    Мета. Вивчити вплив різних способів та строків обрізування крони дерев яблунь сорту Джонавелд на їх продуктивність і якість врожаю. Методи. Статистичний, кореляційний, польовий. Дерева, вирощені на підщепі М.9 Т337 з веретоноподібною формою крони, висаджували за схемою 4×1 м. Застосовували три способи обрізування: традиційне вручну, контурне з формуванням плодової стіни та контурне з доробкою вручну. Обрізування виконували у п’ять термінів: узимку (BBCH 0), у фазу рожевого бутона (BBCH 57), фазу цвітіння (BBCH 65), у ранньолітній період (за наявності 10 листків на прирості; BBCH 74) і після збору врожаю (BBCH 93). Результати. Завдяки контурному обрізуванню кількість плодів збільшувалася на 10% порівняно з обрізуванням вручну, а у разі контурного обрізування з доробкою вручну кількість плодів зростала на 18%, до рівня 76 плодів на дерево. За умови відтермінування обрізування на пізніший період кількість плодів була значно вищою, проте статистично значущої різниці у варіантах обрізування у фазу рожевого бутона, під час цвітіння та в ранньолітній період не виявлено. У разі обрізування вручну маса плоду поступалася решті досліджуваних варіантів на 6–9%, проте статистично значущої різниці між варіантами контурного обрізування та контурного з доробкою вручну не виявлено. Незалежно від способу обрізування крони за відтермінування строку його виконання відслідковується чітка тенденція до збільшення маси плоду. Висновки. Виконуючи контурне обрізування та формуючи плодову стіну, урожайність можна збільшити на 15%, а запроваджуючи контурне обрізування з доробкою вручну — на 30%. Найвищу продуктивність забезпечує обрізування крони дерев яблуні після збору врожаю — прибавка до врожаю становить 27%.
  • Матеріал
    АСПЕКТИ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ СУНИЦІ САДОВОЇ (FRAGARIA ANANASSA L.) В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
    (Збірник Уманського національного університету садівництва, 2023-12-13) М. М. БУЦИК ; Р. В. ЯКОВЕНКО ; Р. М. БУЦИК ; А. М. ЧАПЛОУЦЬКИЙ
    У статті наведено результати аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно перспектив сучасного вирощування садивного матеріалу суниці. Виділено ключові вимоги до якості розсади суниці та перспективи їх вирішення відповідно до завдань виробництва. Встановлено, що різноманіття ґрунтового покриву України та необхідність великих об’ємів якісної розсади суниці потребують удосконалення прийомів її вирощування на важких ґрунтах Правобережного Лісостепу України. Недостатньо вивченим залишається питання вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, який має значну низку переваг порівняно з традиційною технологією в умовах сучасної інтенсивної культури суниці. Тому, актуальним питанням є підвищення продуктивності маточних насаджень і якості садивного матеріалу суниці, вирощуваної на чорноземі опідзоленому в Правобережному Лісостепу України, що потребує проведення об’ємних досліджень для оптимізації технології вирощування розсади цієї культури.