Світоглядний статус ґрунтознавства як зв’язкової ланки між екологією та географією (методологічний аналіз)

Abstract

Учення про ґрунти як головну системоутворюючу складову ландшафтів і екосистем повинне сьогодні стати головним методологічним орієнтиром екологічних і географічних наук. У еколого-географічному аспекті наближеність структури і функцій агроекосистем до біосферних механізмів означає максимальну відповідність спеціалізації сільського господарства екологічним параметрам доместифікованих рослин і тварин. Для втілення цієї вимоги у життя на кафедрі екології та безпеки життєдіяльності Уманського НУС започаткований цикл робіт з виробничої типології сільського господарства, на виході якого мають бути науково обґрунтовані обмеження щодо спеціалізації господарств у різних агрокліматичних зонах і районах