Кафедра екології та безпеки життєдіяльності
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 575
-
МатеріалГлобальні проблеми сучасності Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт студентами денної та заочної форм навчання, ОР «Магістр» за спеціальністю 101 «Екологія»(УНУС, 2024, 2024)Актуальність вивчення дисципліни «Глобальні проблеми сучасності» зумовлена: а) викликами світових інтеграційних процесів; б) неконтрольованим збільшенням кількості населення планети на фоні реґіональних демогеографічних диспропорцій розвитку (депопуляція, високий рівень природного приросту, низька тривалість життя; міграційні потоки; біженці; псевдоурбанізація); в) загостренням продовольчої проблеми (голод, переїдання, незбалансоване харчування); г) вичерпністю сировинних та енергетичних ресурсів та пошуком нових видів сировини й альтернативних джерел палива й енергії; г) погіршенням стану здоров’я населення (епідемія COVID-19, хвороби цивілізації тощо); ґ) зростанням рівня агресії у світі на фоні високого рівня мілітаризації глобальних й реґіональних держав (загроза початку ІІІ світової війни, гібридні й інформаційні війни, тероризм та ін.); д) подоланням диспропорцій соціально-економічного розвитку реґіонів та держав; е) викликами соціальних негараздів (злочинність, наркоманія тощо).
-
МатеріалМетодичні вказівки до виконання курсової роботи Розрахунок обсягів ресурсно-цінних сировинних компонентів, що входять до складу ТПВ (для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 101 «Екологія»)(Умань: УНУС, 2024, 2024)Проблема муніципальних відходів не нова, але, нажаль, дотепер полігони та несанкціоноване розміщення обсягів твердих побутових відходів відіграють вирішальну роль для всіх регіонів України. У цей час все очевидніше стає необхідність розробки економічно безпечних технологій та обладнання для знешкодження й переробки твердих побутових і промислових відходів, а також сміттєпереробних центрів (СПЦ) по їхньому сортуванню та переробці з метою використання ресурсно-цінних компонентів, що входять до складу твердих побутових відходів (ТПВ), як вторинну сировину.
-
МатеріалОПТИМІЗАЦІЯ ВИДОВОЇ СТРУКТУРИ КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ "СОФІЇВКА" НАН УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ CLEMATIS L.(Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України. Умань, 2023)Клематиси відносяться до числа стародавніх квіткових рослин на Землі. Вік їх викопних решток оцінюється спеціалістами в 22,5 мільйонів років. Найдавніша згадка про них відноситься до 1548 року. Слово «Клематис» увійшло в латинську термінологію від давньогрецького слова «Клема» – вусик. Уперше цей термін згадує Діоскорид при описі витких рослин, родова назва вперше була опублікована К. Ліннеєм в «Species plantarum». У садах Європи клематиси культивуються понад 400 років. Види роду Clematis ростуть в 28 з 34 флористичних областей Земної кулі. За життєвими формами рослини дуже різноманітні (від напівчагарників до дерев'янистих ліан).
-
МатеріалҐрунтовий бур агрометеорологічний для виготовлення скважин різного діаметру(ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", 2023)
-
МатеріалАналіз шкідливого впливу новітніх технологій у будівництві на інертні компоненти ландшафту(Warsaw, Poland. International Science Group., 2023-07-28)Впродовж останніх років технології в будівництві зазнали стрімкого розвитку та вдосконалення, в значній мірі такий прогрес викликав необхідність швидкого вирішення найбільш складних соціально-економічних проблем. Однак, застосування нових технологій в будівництві можливе тільки після ґрунтовного дослідження ефективності нової технології чи матеріалу, а також впливу в системі «людина-довкілля». Географічний аспект цієї проблеми простежується у сучасному доволі складному становищі української економіки, яка, знаходячись у стані перманентних військових дій потерпає від систематичних руйнувань капітальних споруд та елементів інфраструктури. При цьому, можна стверджувати про повсюдний характер ракетних обстрілів зі сторони країни-агресора, наслідків яких зазнає вся територія України. З початком збройної агресії питанням формування белігеративних ландшафтів приділяється усе більше уваги. Проте актуальність нашої статті ми вбачаємо у дослідженні перспектив післявоєнного відновлення зруйнованих територій, зокрема на основі застосування новітніх більш ефективних технологій будівництва.