Часопростір як феномен суспільно-географічних досліджень

Abstract

У статті з геософічних позицій, тобто з погляду концепції людського простору, розглядається проблема простору та часу як філософських категорій. Проведено короткий історичний огляд географічного осмислення простору й часу. Наголошено, що час і простір утворюють інтегральну єдність – часопростір. Обґрунтовано категорію геочасу на позначення особливої часової субстанції, в якій проявляються динаміка й розвиток геопросторових об’єктів і систем. Наведено приклади історіософічних концепцій із виразним просторовим аспектом. Особливу увагу приділено тим часопросторовим концепціям, які мають цивілізаційний та геополітичний зміст. Запропоновано ідею землечасопростору як планетарної чотиривимірної субстанції. Відзначено, що географія є фактично історією в часі, а історія – географією у просторі.