МОНІТОРИНГ РІВНЯ ПИЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В М. УМАНЬ

Немає доступних мініатюр
Дата
2024
Автори
Василенко О.В., Нікітіна О.В., Балабак О.А., Балабак А.О., Гнатюк Н.О.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тома
Видавець
Таврійський науковий вісник
Анотація
Через свій шкідливий вплив на здоров’я людини забруднення повітря є екологічною про- блемою, що викликає серйозне занепокоєння. Велика щільність забудови міста разом із завантаженістю автотранспортом є причинами підвищених концентрацій забруднювачів повітря та, зокрема, пилу. Згідно моніторингу Air Quality Index проблема запилення повітря в м. Умань є актуальною. Особливо, це стосується пилу, розмір частинок якого 1 та 2,5. Щоб пом’якшити проблему запилення атмосферного повітря у містах, пропонується використання міської рослинності як ефективного засобу зниження концентрації пилу у повітрі, так, як дерева (і рослинність загалом) мають здатність очищати повітря шляхом його осідання на листках. Об’єкти дослідження обирали на території різних еколого-фітоценотичних поясів: парках, скверах або двориках та вуличних насадженнях. Досліджували пиленакопичення дерев двох видів роду Tilia L. – липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) і липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.). Результати досліджень вказують на те, що найменша кількість пилу природно затримується в парках. Виявлено, що осідання пилу в IV еколого-фітоценотичному поясі для рослин Tilia platyphyllos Scop. вище в 3 рази, а для Tilia cordata Mill. – в 4 рази порівняно з рослинами того ж виду, які ростуть в II еколого-фітоценотичному поясі. Загалом, результати дослідження чітко свідчать про перевищення концентрації пилу в даній урбоекосистемі. Очевидно, що в комунікаційно-стрічкових ландшафтах міста, які є сусідніми до автодоріг (IV еколого-фітоценотичний пояс), виявлено максимальний рівень запилення. Крім того, серед досліджуваних таксонів більше кількості пилу в IV еколого-фітоценотичному поясі затримує Tilia platyphyllos Scop., а Tilia platyphyllos Scop. – на 17% менше. Це пов’язано з наявністю/відсутністю опушення на листках, розміром листової пластинки та особливістю крони. Тому, доведено, що рослини, що формують листову поверхню більшої площі, більш перспективні для пилозатримання. Ключові слова: урбоекосистема, пил, індекс якості повітря, міські зелені насадження, пило затримання.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Василенко О.В., Нікітіна О.В., Балабак О.А., Балабак А.О., Гнатюк Н.О. МОНІТОРИНГ РІВНЯ ПИЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В М. УМАНЬ. Таврійський науковий вісник. 2024. №136 (1). С. 280-285.