Кафедра рослинництва
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 212
-
МатеріалКонвеєрне вирощування гібридів шпинату.(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва 2023. Вип. 102. Ч. 1: Сільськогосподарські науки., 2023)У статті наведено результати щодо впливу строків сівби на планову продуктивність шпинату. Встановлено, що найбільший урожай товарної зеленої маси отримано за сівби в ІІІ декаді квітня та ІІ декаді травня залежно від гібриду. Так, гібрид Боа F1 забезпечив 22,9–23,0 т/га, а гібрид Одіссей F1 – 23,3–23,9 т/га. Таку практику конвеєрного посіву шпинату можна рекомендувати сільгоспвиробникам, які вирощують овочі, щоб продовжити терміни отримання свіжої зелені від ранньої весни до осені – з третьої декади квітня до кінця вересня, а в окремі роки навіть до середини жовтня.
-
МатеріалФормування продуктивності гарбуза великоплідного за післядії абсорбентів.(Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки, 2023)У статті наведено результати досліджень тривалості ефективної дії різних форм абсорбуючих матеріалів на формування продуктивності посівів гарбуза великоплідного. Дослідження проводили у 2021–2022 рр. з істотно відмінними погодними умовами в Навчально-виробничому відділу Уманського національного університету садівництва. Абсорбенти у формі гелю та гранул вносили під передпопередник – васильки справжні, попередник – помідор. Схема двофакторного досліду включала сорти гарбуза великоплідного Сірий Український і Ювілей,, які вирощували за загальноприйнятою технологією та абсорбенти ТМ «MaxiMarin» у вигляді гранул та гелю. Дослідження тривалості ефективної дії різних форм абсорбенту показало істотний вплив на проходження продукційних процесів сортів гарбуза великоплідного. Аналіз одержаних даних показав, що листкова площа зростала на 7,4–9,9 і 5,5–8,1% відповідно до сортів Український сірий та Ювілей. За такою ж тенденцією збільшувалася концентрація суми хлорофілу а+b, де даний показник збільшився на 10,2–13,4%, що помітно впливало на ріст рослин і формування їх продуктивності. За вирощування гарбуза великоплідного на фоні внесених абсорбентів кількість плодів зростала на 1 шт. на кожній 20-й рослині у варіанті з гелем та на кожній 11-й у варіанті з гранулами в сорту Український сірий. У сорту Ювілей дана тенденція відзначена на кожній 40-й та 11-й рослині відповідно до варіанту, а середня маса плоду збільшувалася на 0,3–0,8 кг. При цьому врожайність плодів гарбуза збільшувалася на 2,12–5,92 т/га, а насіння – на 13,35–23,85 кг/га. Абсорбенти сприяли збільшенню врожайності, проте зниженню вмісту сухої речовини протеїну, але при цьому умовний вихід сухої речовини і протеїну з одиниці площі збільшувався. Одержані результати сприятимуть більш повному уявленню про тривалість ефективної дії абсорбуючих матеріалів та їх застосування в овочевих сівозмінах.
-
МатеріалAgrobiological assessment of green bean varieties by adaptability, productivity, and nitrogen fixation.(Scientific Horizons, 2023)У статті наведено результати дослідження адаптивної мінливості сортів квасолі спаржевої за параметрами індивідуальної продуктивності, урожайності зелених бобів і насіння та продуктивності азотфіксації. Методи. Дослідження проводили в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2022 рр., використовували шість сортів, поширених у виробництві. Для вивчення параметрів адаптивної мінливості використано стандартні методи генетико-статистичного аналізу. Результати складаються з двох груп параметрів. Перша група містить результати, які показують найважливіші адаптивно-продуктивні характеристики (маса бобів з рослини, врожайність, пластичність, стабільність, селекційна цінність, адаптивність). Другу групу складають параметри харчової цінності (вміст цукрів, аскорбінової кислоти, сухої речовини, жирів, вуглеводів і енергетична цінність сировини) та продуктивність азотфіксації досліджуваних популяцій (кількість бульбочок і маса бульбочок, вміст легоглобіну та об’єм фіксованого азоту). Дослідження фенологічних змін показало, що залежно від сорту до настання технічної стиглості проходить від 54 до 67 діб, а варіювання даної ознаки складає 8 %. Найкоротшим періодом до збору зелених бобів характеризувалися сорти Зоренька і Касабланка. Варіювання періоду вегетації до настання біологічної стиглості було у межах 90 – 108 діб (CV = 6 %). За показником прикріплення нижнього боба виявлено придатні сорти до механізованого збору врожаю – Зоренька і Касабланка. Аналізуючи параметри адаптивності ознак «маса бобів» та «врожайність» виявлено стабільний сорт – Фруідор та високопродуктивні сорти інтенсивного типу Палома, Лаура, Зоренька і Касабланка. Найбільш врожайним був сорт Зоренкьа – 12,7 т/га, а найменш врожайним – Фруідор – 1,9 т/га. За врожайністю насіння виділилися сорти Пурпурова королева, Зоренька та Касабланка врожайність яких була на рівні 2,22–2,89 т/га, що більше від стандарту на 30,8–70,6 %. Аналізуючи залежність параметрів росту і розвитку рослин квасолі спаржевої, видно, що дані ознаки в більшій мірі залежать від умов (CVA, %) у яких вони формувалися, аніж від генотипової складової (CVG, %). Висновки. У результаті екологічного вивчення сортів квасолі спаржевої встановлено, що умови Лісостепу України підходять для отримання якісної сировини для переробки і ведення насінництва.
-
МатеріалПорівняльна характеристика селекційних і місцевих форм часнику за показниками харчової цінності.(Plant Varieties Studying and Protection, 19(1), 58–67. https://doi.org/10.21498/2518-1017.19.1.2023.277772, 0202)Дане дослідження було проведено, щоб виявити різницю між показниками харчової цінності сортів і перспективних зразків видів часнику та їх зміни залежно від строку висаджування (підзимній та весняний), і таким чином визначити кращий підвид і сорт/зразок за поживною цінністю. Методи. Упродовж 2018–2022 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджували 25 селекційних і місцевих форм часнику (9 – озимі стрілкуючі; 9 – озимі нестрілкуючі; 11 – ярі, серед яких зразки за номерами №№ 14, 33, 43 і 44 визначені, як «дворучки». Для аналізу отриманих результатів використали загальноприйняті методи статистичного аналізу. Результати. Виявлено й виділено сорти з високим вмістом білка: ‘Джованна’, ‘Софіївський’, 14, 43, 54 і 55 та сорт ‘Аполлон’ і зразки № 14, 27, 33, 43 і 57 з високою калорійністю м’якуша, які можуть бути вихідним матеріалом для створення високопоживних сортів для потреб харчової промисловості. Характеризуючи види часнику за накопиченням елементів харчової цінності встановлено, що білків найбільше накопичувалося у озимого нестрілкуючого підвиду. Озимий нестрілкуючий підвид накопичував у м’якуші білків на 4,1% у порівнянні з озимим стрілкуючм та на 20,9% у порівнянні з ярим. Аналізуючи вміст жирів у м’якуші видів часнику помітно істотну різницю між підвидами, а саме більший вміст у жирів в озимому стрілкуюму і ярому підвидів відносно озимого нестрілкуючого. Аналіз вмісту вуглеводів у м’якуші часнику показав, що максимальне їх накопичення було у ярої форми, менше у озимого стрілкуючого та ще менше у озимого нестрілкуючого підвиду. Найвищу енергетичну цінність має яра форма – 130,03 кКал/ 100 г сирої маси м’якуша , що більше на 3,1% від озимого стрілкуючого та на 12,6% від озимого нетрілкуючого. Висновки. Дослідження показало істотну різницю за вмістом білків у м’якуші озимого і ярого підвидів, де перевага надавалася озимому часнику. За вмістом жирів різниця була неістотною, а за вмістом вуглеводів - помітною, що впливало на вищу калорійність м’якуша ярої форми.
-
МатеріалСортові особливості формування продуктивності бобів овочевих за використання біоінокулянтів і мікоризоутворювача(Таврійський науковий вісник, 2022)У статті наведено результати досліджень впливу біоінокулянтів та мікоризоутворюючого препарату на формування продуктивності бобів овочевих в умовах Правобережного Лісостепу України. В досліді впродовж 2020–2021 рр. вивчали два сорти бобів овочевих (Вндзорські й Екстра Грано Віолетто), які вирощували з окремим і сумісним використанням біоінокулянтів (Андеріз 2л/т і Ризоактив бобові 2 л/т) та мікоризоутворюючого препарату (Мікофренд 1,5 л/т). Урожайність зелених бобів у сорту Віндзорські була в межах 23,4–25,4 т/га. Найбільший приріст було відмічено у варіантах із застосуванням інокулянтів з Мікофрендом