Кафедра рослинництва
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 215
-
МатеріалОцінювання сортів й перспективних зразків Allium sativum L. колекції Уманського національного університету садівництва за лежкістю в неконтрольованих умовах(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва, 2024-08-18)Основною метою даної роботи було вивчення сортових особливостей лежкості часнику озимого стрілкуючого і нестрілкуючого та ярого. Результати показали, що накопичення втрат маси збільшується зі збільшенням періоду зберігання. Підвид часнику мала істотний вплив на втрати, де в озимого стрілкуючого сумарна втрата маси цибулини складала 35,36 %, а в нестрілкуючого – 16,24 % впродовж 270 діб зберігання. В обох підвидів найбільша частка втрат маси припадала на природні втрати – 25,9 і 10,49 % відповідно до стрілкуючого і нестрілкуючого підвиду. У часнику ярого відзначено мінімальні втрати за період 360 діб – у середньому 2,50 %, де левова частка 1,90 % – природні втрати
-
МатеріалEcological plasticity, stability, and nitrogen-fixing capacity of edible bean cultivars in the Forest-Steppe of Ukraine(Scientific Horizons, 2024-05-29)Метою досліджень передбачалося дослідження впливу кліматичних умов років досліджень на зміну показників продуктивності й екологічної пластичності й стабільності сортів бобів овочевих. Крім цього, досліджено азотфіксуючий потенціал сортів бобів овочевих для біологізації галузі землеробства. Дослідження проведені в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020-2022 рр., використано дев’ять сортів бобів овочевих. Для вивчення параметрів адаптивної мінливості використано стандартні методи статистичного аналізу. У результаті порівняльного вивчення дано характеристику різних параметрів адаптивного потенціалу сортів бобів овочевих за ознаками: настання фази технічної стиглості: Б’янко і Екстра Грано Віолетто – 78 діб. За врожайністю й адаптивністю у фазу технічної стиглості виділилися сорти Віндзорські (16,42 т/га), Б’янко (13,73 т/га) і Свитязь (11,51 т/га), за врожайністю й адаптивністю у фазу біологічної стиглості сорти Бахус (1,92 т/га) і Свитязь (1,90 т/га); з підвищеним вмістом протеїну у незрілому зерні сорти Кармазін (12,77 г/100 г), Віндзорські (13,51 г/100 г), Б’янко (14,30 г/100 г), Зелені низинні (14,43 г/100 г); з високою азотфіксуючою здатністю сорти Українські слобідські (67,7 кг/га), Віндзорські (71,0 кг/га) і Екстра Грано Віолетто (75,7 кг/га). Результати статистичного аналізу показали істотний вплив екологічних умов на формування показників продуктивності сортів бобу овочевого і більшу залежність від екологічних умов (CVA = 10,40-82,7 %) аніж від генетичної складової (CVG = 5,76-39,7 %). Отримані дані вказують, що є тенденція зворотного зв’язку між врожайністю і стабільністю врожаю, причому низьковрожайні сорти демонструють стабільність, а високоврожайні сорти – нестабільні. Представлені результати дають уявлення про зміну параметрів продуктивності бобів овочевих за контрастних погодних умов, що дає змогу виділити сорти з високою продуктивністю на продовольчі цілі та з більшою часткою високобілкової й енергетично цінної споживчої продукції. Виділено сорти з підвищеною азотфіксуючою здатністю, що сприятиме зменшенню використання синтетичних добрив
-
МатеріалAdaptive variability of early potato in the Forest-Steppe of Ukraine(Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 2024-09-01)Метою було передбачено дослідити динаміку формування врожайності картоплі ранньої на 40 добу залежно від погодних умов років досліджень та адаптивний потенціал ранньостиглих сортів картоплі. Упродовж 2018-2024 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджено 10 поширених в зоні Лісостепу сортів картоплі ранньостиглої. Для аналізу отриманих результатів використано загальноприйняті методи польових і генетико-статистичних досліджень. Під час проведення досліджень вивчено кількість і масу товарних бульб в кущі, динаміку формування врожаю на 40 добу після появи сходів та силу кореляційного зв’язку між врожайністю і сумою опадів. У результаті одержаних даних визначено найбільш перспективні сорти для отримання раннього врожаю ранньої картоплі у Лісостепу України. Встановлено, що даній кліматичній зоні найбільше відповідають сорти Базалія, Торнадо, Медісон з врожайністю 11,0-11,7 т/га та великою масою товарної бульби – 58-60 г. У фазу повної стиглості найбільш врожайними виявилися сорти Медісон – 37,2 т/га (+18,6 т/га контролю), Торнадо – 34,7 т/га (+16,1 т/га до контролю), Дума і Базалія – 31,4 і 32,2 т/га (+12,8 і 13,6 т/га до контролю). Дослідженнями встановлено, що сорти Торнадо і Медісон формують найбільшу кількість товарних бульб в кущі.
-
МатеріалКонвеєрне вирощування гібридів шпинату.(Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва 2023. Вип. 102. Ч. 1: Сільськогосподарські науки., 2023)У статті наведено результати щодо впливу строків сівби на планову продуктивність шпинату. Встановлено, що найбільший урожай товарної зеленої маси отримано за сівби в ІІІ декаді квітня та ІІ декаді травня залежно від гібриду. Так, гібрид Боа F1 забезпечив 22,9–23,0 т/га, а гібрид Одіссей F1 – 23,3–23,9 т/га. Таку практику конвеєрного посіву шпинату можна рекомендувати сільгоспвиробникам, які вирощують овочі, щоб продовжити терміни отримання свіжої зелені від ранньої весни до осені – з третьої декади квітня до кінця вересня, а в окремі роки навіть до середини жовтня.
-
МатеріалФормування продуктивності гарбуза великоплідного за післядії абсорбентів.(Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки, 2023)У статті наведено результати досліджень тривалості ефективної дії різних форм абсорбуючих матеріалів на формування продуктивності посівів гарбуза великоплідного. Дослідження проводили у 2021–2022 рр. з істотно відмінними погодними умовами в Навчально-виробничому відділу Уманського національного університету садівництва. Абсорбенти у формі гелю та гранул вносили під передпопередник – васильки справжні, попередник – помідор. Схема двофакторного досліду включала сорти гарбуза великоплідного Сірий Український і Ювілей,, які вирощували за загальноприйнятою технологією та абсорбенти ТМ «MaxiMarin» у вигляді гранул та гелю. Дослідження тривалості ефективної дії різних форм абсорбенту показало істотний вплив на проходження продукційних процесів сортів гарбуза великоплідного. Аналіз одержаних даних показав, що листкова площа зростала на 7,4–9,9 і 5,5–8,1% відповідно до сортів Український сірий та Ювілей. За такою ж тенденцією збільшувалася концентрація суми хлорофілу а+b, де даний показник збільшився на 10,2–13,4%, що помітно впливало на ріст рослин і формування їх продуктивності. За вирощування гарбуза великоплідного на фоні внесених абсорбентів кількість плодів зростала на 1 шт. на кожній 20-й рослині у варіанті з гелем та на кожній 11-й у варіанті з гранулами в сорту Український сірий. У сорту Ювілей дана тенденція відзначена на кожній 40-й та 11-й рослині відповідно до варіанту, а середня маса плоду збільшувалася на 0,3–0,8 кг. При цьому врожайність плодів гарбуза збільшувалася на 2,12–5,92 т/га, а насіння – на 13,35–23,85 кг/га. Абсорбенти сприяли збільшенню врожайності, проте зниженню вмісту сухої речовини протеїну, але при цьому умовний вихід сухої речовини і протеїну з одиниці площі збільшувався. Одержані результати сприятимуть більш повному уявленню про тривалість ефективної дії абсорбуючих матеріалів та їх застосування в овочевих сівозмінах.