Кафедра садово-паркового господарства
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 112
-
МатеріалПроблеми оптимізації паркового середовища з урахуванням потреб населення з обмеженими фізичними можливостями(Уманський НУС, 2024-06-30)Основними соціальними потребами маломобільних груп населення (МГН) у міських конгломераціях є забезпечення можливості соціальної комунікації face to face, пересування та рекреація. Реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року не можлива без облаштування пристосованого для пересування МГН зеленого простору в містах України. У статті окреслено проблеми адаптації та оптимізації сучасного міського паркового середовища Центрального лісостепу України з урахуванням потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями, у тому числі й маломобільних груп населення. Для кращого розуміння проблеми побудови безбар’єрного паркового середовища розроблено карту доступності до тридцяти об’єктів рекреації Центрального лісостепу України, який включає Черкаську й Кіровоградську область, Білоцерківський район Київської області, пд.-сх. частину Вінницької області та Правобережну частину Дніпропетровської області (Криворізький район) за сімома показниками. Дані показники включають детальну характеристику об’єктів рекреації, а саме: зручне розташування під’їзних шляхів та паркувальних зон для громадського та приватного транспорту; наявність пандусів, доступність до громадських вбиралень, інфраструктури, розважальних локацій, тощо. Встановлено, що високий та частковий рівень доступності МГН до об’єктів рекреації становить 27,7%. При цьому, низький рівень доступності становить на рівні 72,3%, що свідчить про нагальну потребу реконструкції більшості парків та пристосування їх до потреб маломобільних груп населення. Найвищим рівнем пристосованості досліджуваних рекреаційних зон до потреб МГН та інших людей з обмеженими фізичними властивостями є Білоцерківський район Київської області (28,9%) та Криворізький район Дніпропетровської області (27,3%). Слід відзначити, що парки та сквери побудовані, або реконструйовані в 2015–2022 рр. мають вищий рівень доступності порівняно з парками побудованими до 2014 р. за всіма основними показниками. Зважаючи на проведений аналіз сучасної нормативно-правової бази та стану зеленого простору міського середовища (на прикладі Центрального регіону України) визначено низку проблем при облаштуванні зелених зон, а саме: проєктні, вербальні, ментальні. Визначені проблеми оптимізації зеленого простору об’єктів рекреації допоможе покращити рівень їх доступності для людей з особливими фізичними потребами.
-
МатеріалАналіз стану паркового середовища малих міст України та шляхи його удосконалення.(Вісник ЛНТУ, 2024-03-28)Досліджено особливості фітоценотичної структури паркового середовища міста Умань Черкаської області та встановлено його потенціал, що полягає у відновленні зрілих насаджень та обґрунтованого комплексного наукового підходу до створення нових насаджень. Таксономічний склад насаджень представлено 52 видами, які належать до 32 родів та 19 родин. Паркові насадження Умані є типовими автохтонними та інтродукованими видами субнеморальної, неморальної та бореальної зон Північної півкулі та сформовані рослинами широкого географічного та екологічного ареалу. Встановлено, що у парках "Молодіжний", ім. І. Д. Черняховського, "Слави", "Центральному", ім. Т. Шевченка та "Гідропарку" рослини, залежно від їх еколого-ценотичної стратегії, взаємодіючи між собою утворили ценотично сформовані і стабільні угруповання. За домінантною фітоценотичною системою можна виділити кілька варіантів мікроасоціацій (Quercus robur L. + Alnus glutinosa (L.) Gaerth.) + Syringa vulgaris L. + Sambucus nigra L. + Poa trivialis L; Quercus robur L. + Acer platanoides L. + Syringa vulgaris L. + Euonymus europaeus L. + Arrhenatherum alatius L.). Виявлено, що насадження старшого віку у парках ім. І. Д. Черняховського, "Молодіжний", "Центральний", "Гідропарк" та ім. Т. Шевченка, сформовані здебільшого аборигенними видами лісових і лучних автохтонних рослинних асоціацій та акліматизованими інтродуцентами, мають тісний зв'язок з природним фітогеоценозом. Листяні автохтонні види та інтродуценти у складі паркових насаджень набувають більшого едифікаторного значення. Водночас шпилькові види істотно програють у конкурентній боротьбі з листяними видами. Формування фітоценотичної структури новостворених паркових насаджень, на кшталт об'ємно-просторової композиції парку "Хащі" і новостворених насаджень набережної Осташівського ставу парку ім. Т. Шевченка та "Нової Софіївки" наразі характеризується низькою взаємодією компонентів, кономіальною структурою та нечіткими панівними гіперсинузіями. Едифікаторами цих фітоценозів є Deschampsia caespitosa L., Dactylis glomerata L., Geum urbanum L., Impatiens parviflora DC, Poa pratensis L. Оцінено естетичну привабливість паркового середовища Умані за методиками В. П. Кучерявого та К. Еренгіса. Встановлено, що найвищий бал привабливості ландшафту належить паркам ім. Т. Шевченка та І. Д. Черняховського. Їх фітоценотична структура найбільше сформована за основними показниками.
-
МатеріалКонцептуальні засади реконструкції внутрішньоквартальних садів Центральної України(Вісник ЛНТУ, 2024-09-05)Проаналізовано проблеми експлуатації внутрішньоквартальних скверів та садів в Україні, які носять системний характер та не виконують своїх основних функцій. На підставі проведеної ландшафтної оцінки розроблено типові проєктні пропозиції реконструкції внутрішньоквартальних скверів на прикладі скверу "Сонячний" м. Черкаси, який знаходиться в Правобережному лісостепу України. Досліджено, що основними компонентами скверу є деревні (20 %) та кущові (5 %) насадження. Різнотрав'я займає близько 75 % загальної площі відведеної під зелені насадження. Склад дендрофлори налічує 14 таксонів, які належать до 10 родин, а саме: Rosaceae Juss, Ulmaceae Mirb, Sapindaceae Juss, тощо. З них за життєвими формами 85 % дерев і 15 % кущів. З'ясовано, що досліджуваний ландшафт є малоцінним, характеризуються вкрай низькими архітектурно-естетичними якостями компонентів. Значна кількість насаджень має незадовільний стан, спричинений біотичними та абіотичними чинниками. Встановлено, що у сквері відсутні функціональні елементи, на кшталт дитячого та спортивного майданчиків, місць для відпочинку, системи освітлення, декоративних рослинних композицій які можуть забезпечити відвідувачам комфортні умови перебування. Основою концепції реконструкції внутрішньоквартальних скверів є створення різноманітних: вхідної, тихого відпочинку, прогулянкової, зони активного відпочинку для заняття спортом, дитячої, ігрової зон, тощо. Концепцію проєктних пропозицій розроблено на принципах композиції враховуючи сучасні вимоги населення щодо об'єктів рекреації. Запропоновано оптимальні варіанти проектних рішень реконструкції внутрішньоквартальних скверів, які відповідають сучасним вимогам функціональності, екологічності та декоративності територій загального користування. У роботі представлено візуалізації проєктних рішень, які дозволять краще зрозуміти планувальну структуру проєкту. Запропоновані для озеленення рослини на кшталт Philadelphus coronarius L. Rhus typhina L. Chaenomeles japonica 'Red Joy', Syringa josikaea Jacq., Acer ginnala 'Flame', Acer platanoides 'Globosum' широкого екологічного спектру для використання в усіх агрокліматичних зонах України. Ключові слова: паркове середовище, сквер, зелені насадження, об'ємно-просторова композиція, рослинні композиції, урбосередовище.
-
МатеріалВикористання різних видів та форм роду Salix L. у декоративному садівництві / The use of different species and forms of the genus Salix L. in ornamental gardening(Садово-паркове господарство: історія, сучасність та перспективи розвитку : матер. наук.-практ. Інтернет-конференції / Garden and park economy: history, modernity and prospects of development : materials of the scientific-practical conference. Internet conference, 2024)
-
МатеріалПроєктні пропозиції квіткового оформлення частини території Кременецького лісотехнічного коледжу / Design proposals for floral decoration of a part of the territory of Kremenets Forestry College(Садово-паркове господарство: історія, сучасність та перспективи розвитку : матер. наук.-практичної Інтернет-конференції / Gardening and Park Management: History, Present and Prospects for Development : materials of the scientific and practical Internet conference, 2024)