Кафедра загального землеробства

Постійний URI для цього розділу

hdl:123456789/4

Огляд

Перегляд Кафедра загального землеробства по Автор "Калієвський, Максим Валерійович"
  • Матеріал
    Основний обробіток ґрунту під ярі культури в лісостеповій зоні
    (Візаві, 2009) Єщенко, Володимир Омельянович ; Калієвський, Максим Валерійович ; Костогриз, Петро Васильович ; Накльока, Юрій Іванович ; Савранська, Лідія Михайлівна
    Коротко подається історія розвитку і наукові основи основного обробітку ґрунту, його класифікація і технічне забезпечення. Деталізується використання оранки як традиційного основного заходу обробітку в системі зяблевої підготовки поля під просапні та культури звичайної рядкової сівби. Аналізується можливість мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту за рахунок зменшення глибини оранки та заміни її різноглибинним плоскорізним розпушуванням.
  • Матеріал
    Причини зниження урожайності польових культур на фоні плоскорізного основного обробітку ґрунту
    (Біла Церква, 2021) Єщенко, Володимир Омельянович ; Коваль, Галина Володимирівна ; Калієвський, Максим Валерійович
    Метою досліджень було на основі огляду літератури і власних дослідів, проведених на чорноземі опідзоленому у п’ятипільній сівозміні соя – ріпак ярий – пшениця яра – льон олійний – ячмінь ярий, виявити причину знижен- ня продуктивності посівів вирощуваних у дослідах культур за заміни в сис- темі основного обробітку полицевої оранки плоскорізним розпушуванням на відповідні глибини. За даними літератури середня з 15 культур їх урожай- ність від такої заміни знижувалась на 9,0 %, і в досліді в середньому у сіво- зміні – на таку саму величину. Зменшитись на таку величину урожайність вирощуваних в різних дослідах культур на фоні плоскорізного розпушуван- ня замість полицевої оранки через погіршення фізичного стану ґрунту не могло за відсутності такого погіршення, коли в 15 дослідах щільність орного шару різних ґрунтів змінювалась лише на 0,7 % і структурність – на 0,1 %, а в досліді – відповідно на 2,1 і 1,4 % (в бік покращення). На 1,9 % в досліді також знижувалась від використання замість зяблевої оранки плоскорізно- го обробітку ґрунту і загальна пористість орного шару ґрунту, однак і вона істотно знизити урожайність ярих культур не могла. Зміни водного режиму, пов’язані зі зміною способу основного обробітку ґрунту, також не могли не- гативно проявитись на рівні продуктивності вирощуваних у різних дослідах культур. Крім того, за даними літератури лише у п’яти публікаціях з 15 за- паси доступної вологи в кореневмісному шарі від заміни полицевого обро- бітку безполицевим розпушуванням знижувались на 0,7–17,0 %, а в решти 10 вони залишались без зміни або помітно збільшувались. Отже, у дослідах запаси доступної для рослин ґрунтової вологи за плоскорізного розпушу- вання були на 1,7 % більшими порівняно з полицевою оранкою. У досліді перевага плоскорізного розпушування над оранкою за запасами доступної вологи в метровому шарі ґрунту на середину і кінець вегетації ярих культур збільшувалась відповідно до 6,1 і 6,4 %, однак середня продуктивність посі- вів у сівозміні значно (на 9,0 %) нижчою була саме за плоскорізного основ- ного зяблевого обробітку. Це могло бути спричинено майже на третину (на 27–31 %) вищою забур’яненістю посівів культур 5-пільної сівозміни на фоні плоскорізного основного обробітку ґрунту.
  • Матеріал
    Фізичний стан чорнозему опідзоленого за мінімалізації основного обробітку в короткоротаційних сівозмінах
    (Едельвейс, 2015) Калієвський, Максим Валерійович ; Костогриз, Петро Васильович ; Єщенко, Володимир Омельянович
    У статті аналізуються зміни основних агрофізичних показників родючості чорнозему опідзоленого під впливом різних заходів мінімалізації основного обробітку. В одному із стаціонарних дослідів із п’ятипільною польовою сівозміною заходами мінімалізації були зменшення глибини основного обробітку і заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням, а в іншому – заміна глибокої оранки мілкою культивацією і повне виключення основного обробітку з технології вирощуваних культур. Досліджувані заходи мінімалізації основного обробітку незначно погіршували фізичний стан, однак жоден досліджуваний агрофізичний показник родючості ґрунту при цьому не виходив за межі оптимальності.
  • Матеріал
    Фітосанітарний стан пшениці ярої за різної глибини оранки і плоскорізного розпушування
    (ННЦ ІЗ НААН, 2021) Коваль, Галина Володимирівна ; Єщенко, Володимир Омельянович ; Калієвський, Максим Валерійович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Накльока, Юрій Іванович ; Мартинюк, Іван Васильович
    В статті наведені дані стаціонарного досліду кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва, де впродовж 2014–2016 рр. вивчався фітосанітарний стан у посівах пшениці ярої. Культура розміщувалась у п’ятипільній сівозміні після ріпаку ярого. Фактором У досліді вивчали способи обробітку ґрунту, представленими оранкою і плоскорізним розпушуванням, на глибину : 15–17, 20–22 і 25–27 см. Об’єктами досліджень були забур’яненість посівів, заселеність ґрунту зимуючими личинками озимої совки, лучного метелика і ковалика смугастого та степового та ступінь ураженості культурних рослин хворобами: темно-бурою плямистістю, борошнистою росою і гельмінтоспоріозною кореневою гниллю. Методика визначення вказаних елементів фітосанітарного стану посівів пшениці ярої була загальноприйнятою. За трьохрічними даними заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням супроводжувалась погіршенням фітосанітарного стану за рахунок заростання посівів вегетуючими бур’янами. Зменшення глибини основного зяблевого обробітку від 25–27 до 20–22 і 15–17 см призводило до збільшення рівня забур’яненості посівів. На заселеність ґрунту під посів пшениці ярої зимуючими личинками основних шкідників колосових культур впливали обидва досліджувані фактори, коли за рахунок заміни полицевого обробітку безполицевим чисельність личинок озимої совки, лучного метелика і коваликів зростала відповідно на 51, 98 і 59 %, а за рахунок зменшення глибини оранки від найбільшої до найменшої – відповідно на 258, 282 і 263 %. Аналогічно під впливом названих факторів, хоч і менш виражено, змінювався і рівень ураженості рослин пшениці ярої листовими (темно-бура плямистість і борошниста роса) та кореневими (гельмінтоспоріозна коренева гниль) хворобами. Отже, обидва шляхи мінімалізації основного зяблевого обробітку ґрунту зумовлювали погіршення фітосанітарного стану посівів пшениці ярої.