Дисертації

Постійний URI для цієї колекції

https://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/9470

Огляд

Перегляд Дисертації по Автор "Мусієнко Ліна Анатоліївна"
  • Матеріал
    Оптимізація системи удобрення сочевиці на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України
    (Уманський національний університет садівництва, 2023) Мусієнко Ліна Анатоліївна
    Метою дослідження була оптимізація системи живлення сочевиці встановленням оптимальних доз мінеральних добрив у поєднанні з передпосівною інокуляцією насіння азотфіксувальними бактеріями, застосування сірки і молібдену для отримання високого і якісного врожаю на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу. Для досягнення цієї мети вирішувалися такі завдання: визначити зміни поживного поживного режиму чорнозему опідзоленого під впливом удобрення; визначити вплив інокуляції та різних доз удобрювальних продуктів на функціонування бобово-ризобіального апарату сочевиці; виявити вплив удобрення та інокуляції на формування врожайності та якісні показники насіння сочевиці; встановити залежність динаміки вмісту та винесення основних елементів живлення сочевицею від системи удобрення; провести агрохімічне, енергетичне та економічне оцінювання ефективності різних доз добрив та використання бактеріального препарату на посівах сочевиці. Об’єкт досліджень – вплив різних удобрювальних продуктів на зміну кількості та якості врожаю сочевиці, поживного режиму ґрунту та балансу елементів живлення в ньому. Предмет дослідження – оптимізація системи удобрення сочевиці на чорноземі опідзоленому в умовах Правобережного Лісостеп застосуванням різних видів і доз мінеральних добрив у поєднанні з бактеріальним препаратом. Уперше для умов Правобережного Лісостепу України розроблено систему удобрення сочевиці, яка передбачає внесення стартових доз азотних добрив на фосфорно-калійному тлі, поліпшення сірчаного і молібденового живлення рослин і передпосівної інокуляції насіння. Удосконалено систему удобрення сочевиці уточненням форм і доз мінеральних добрив та їх поєднання з обробленням насіння бактеріальним препаратом. Дістало подальшого розвитку обґрунтування можливості зниження дози азотних добрив за проведення передпосівної інокуляції насіння сочевиці бактеріальним препаратом, внесення сірки і молібдену. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні науково обґрунтованої системи удобрення сочевиці, що дасть можливість отримувати високі та якісні врожаї за мінімальних економічних і енергетичних витрат. Проведені дослідження дозволили оцінити вплив різних удобрювальних продуктів на показники поживного режиму ґрунту, врожайність і якість сочевиці, баланс елементів живлення в ґрунті. Вони є основою для розроблення системи удобрення сочевиці на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу, що забезпечить приріст урожайності 0,86–0,90 т/га з отриманням прибутку від удобрення та інокуляції 11,0–13,6 тис. грн/га. Основні результати дослідження впроваджено в ПСП «ЕЛІТ» с. Нерубайки Голованівського району Кіровоградської області на площі 50 га (акт від 01.03.2023 р.), також впроваджено в навчальний процес Навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури Західноукраїнського національного університету (акт від 27.12.2022 р.) і ВСП Заліщицького фахового коледжу імені Є. Храпливового НУБіП України (акт від 29.12.2022 р.). Встановлено вплив різного удобрення на динаміку вмісту азоту мінеральних сполук у ґрунті впродовж вегетації сочевиці. Так, у фазу гілкування і цвітіння у кореневмісному шарі ґрунту (0–20 см) цей показник у варіанті досліду N60P30K60 становив відповідно 30,9 і 23,4 мг/кг, що відповідно на 7,6 і 2,8 мг/кг більше порівняно з контролем. У фазу утворення бобів у варіанті досліду фон + N30S34 + Mo вміст азоту мінеральних сполук у ґрунті був на 7 % більшим, ніж у контролі. У фазу повної стиглості насіння переваги за цим показником зберігалися лише у варіанті з внесенням високої дози азотного добрива (фон + N60 + Mo), що на 25 % більше від контролю. Показано, що внесення фосфорних і калійних добрив позитивно впливає на поживний режим ґрунту. Найбільше це проявляється на початку вегетації сочевиці. В кінці вегетації різниця між показниками вмісту рухомих сполук фосфору і калію незначна, що пояснюється низькими дозами внесення добрив. Дослідженнями підтверджено інтенсивне використання рослинами сочевиці сірки. Так, упродовж вегетаційного періоду вміст її рухомих сполук у ґрунті зменшувався і у фазу повної стиглості варіював від 6,0 до 4,0 мг/кг залежно від шару ґрунту, що на 2,8–4,5 мг/кг менше, ніж у фазу сходів. Встановлено залежність зміни показників площі листової поверхні та чистої продуктивності фотосинтезу сочевиці залежно від доз азотних добрив та інокуляції. Так, з поліпшенням азотного живлення (варіант фон + N60 + Mo) площа листкової поверхні у фазу гілкування збільшувалася на 6,6 тис. м2/га (за показника на контролі 14,3 тис. м2/га), залежно від інокуляції – на 5,4, від удобрення з інокуляцією – на 10,5 тис. м2/га; у фазу цвітіння – відповідно на 5,5; 4,1 і 9,6; утворення бобів – на 4,7; 4,7 і 7,8 тис. м2/га. Доведено, що за внесення S34 у вигляді сульфату амонію сприяє поліпшенню сірчаного живлення рослин і у поєднанні з обробкою насіння молібдатом амонію сприяє формуванню максимального показника кількості бульбочок як у варіанті без інокуляції, так із її проведенням – відповідно 20 і 26 шт/рослину, що на 11 і 17 шт. більше порівняно з абсолютним контролем. Інокуляція сприяє збільшенню їх кількості на 3–6 шт/рослину залежно від варіанту удобрення. Маса бульбочок від інокуляції збільшилася на 21 %, а за її поєднання з удобренням на 53 %. Сочевиця в умовах досліду мала незначний рівень азотфіксації. Завдяки проведення інокуляції бульбочковими бактеріями частка азоту в господарському винесенні його урожаєм збільшувалася на 9–15 % і найбільшою була у варіанті досліду фон+N30S34+Mo. Відмічено зниження даного показника за підвищення дози азотних добрив до 60 кг/га азоту. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив у поєднанні з обробленням насіння препаратом Ризоактив Бобові на продуктивність сочевиці. Найбільша врожайність на ділянках без інокуляції забезпечував варіант досліду Фон + N60 + Mo – на рівні 2,33 т/га, а з інокуляцією – 2,53 т/га. Інокуляція сприяє збільшенню врожайності насіння на 8–14 % залежно від удобрення. Поліпшення умов мінерального живлення рослин завдяки удобренню та інокуляції сприяє підвищенню вмісту білка в насінні на 6 %. При цьому істотної зміни інших якісних його показників (жир, крохмаль, клітковина) не спостерігається. Виявлено, що динаміка вмісту основних елементів живлення в рослинах сочевиці залежно від фази росту й розвитку рослин і удобрення. У фазу повної стиглості відмічено більший вміст азоту, фосфору і сірки у насінні сочевиці, а калію, кальцію і магнію – у соломі. Вміст таких мікроелементів, як залізо, манган, мідь, бор і кобальт накопичується більше в соломі сочевиці, а цинку і молібдену – в насінні. На формування 1 т насіння рослини сочевиці використовують: азоту 33–35 кг/га, P2О5 – 10–11, K2О – 10–12 кг/га, а з відповідною кількістю соломи – відповідно 41–47 кг/га, 15–16 і 24–28 кг/га залежно від удобрення. Доведено, що інокуляція впливає на коефіцієнти використання елементів живлення з добрива. При цьому використання азоту з добрива зменшується на 13–27 %, що свідчить про симбіотичну азотфіксацію. Коефіцієнт використання фосфору і калію з добрив, навпаки, підвищується відповідно на 10 і 15–20 % залежно від варіанту удобрення. Визначено, що за вирощування сочевиці з вилученням з поля соломи складається від’ємний баланс основних елементів живлення, окрім варіанту досліду P30K40, де баланс фосфору й калію додатний. Залишення на полі соломи і внесення P30K40 забезпечує додатний балансу фосфору і калію на рівні відповідно +3–10 кг/га P2O5 і 11–19 кг/га K2O залежно від варіанту удобрення. Баланс азоту при цьому залишається від’ємним, з найменшим дефіцитом (–1…–16 кг/га) за внесення азотних добрив у дозі 60 кг/га д. р. і проведенні інокуляції насіння сочевиці. За розрахованою агрохімічною, економічною і енергетичною ефективністю найкращим є варіант досліду фон + N30S34 + Mo (без та з інокуляцією насіння), який забезпечує окупність добрив відповідно на рівні 5,7 і 8,6 кг насіння/кг д. р. добрив, прибуток – 6040 і 13630 грн/га, рівень рентабельності – 65 і 142 %, чистий енергетичний прибуток – 5953 і 11187 МДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності – 1,36 і 2,55 та найнижчу енергетичну собівартість – 7656 і 5092 МДж/т насіння.