Дисертації
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 26
-
МатеріалСтратегічні напрями модернізації аграрного виробництва(Уманський національний університет садівництва, 2024)Дисертація є завершеним комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем модернізації аграрного виробництва. Автором обґрунтовується концептуально нові положення та висновки, які становлять наукову новизну і мають важливе значення для економічної науки. Обґрунтовано основні стратегічні напрями модернізації агарного виробництва в цілому та з урахуванням особливостей виділених нами груп агровиробників: модернізація земельних ресурсів; модернізація якості людського капіталу; модернізація за допомогою впровадження інновацій та діджиталізації галузі; модернізація логістичних процесів постачання сировини та реалізації продукції; модернізація інфраструктури виробництва та зберігання продукції; модернізація через розширення диверсифікації та спеціалізації; модернізація в напрямку екологічної сталості та з урахуванням впливу кліматичних змін та модернізація аграрного виробництва через вдосконалення системи фінансового забезпечення. Встановлено, що модернізація повинна стати важливим елементом аграрної політики України, а її проведення вимагає відповідної державної підтримки. Проаналізовано досвід державної підтримки інноваційного розвитку і модернізації аграрного виробництва представників англо-американської, східної та європейської моделей, визначено їх переваги та недоліки. Доведено, що для України важливо сформувати симбіоз цих моделей, який враховуватиме специфіку галузі та її пріоритетні напрями розвитку./ The dissertation is a comprehensive study of theoretical and practical problems of modernisation of agricultural production. The author substantiates conceptually new provisions and conclusions that constitute scientific novelty and are important for economic science. The author substantiates the main strategic directions of modernisation of agricultural production in general and taking to account the special features of the groups of agricultural producers identified by us: modernisation of land resources; modernisation of the quality of human capital; modernisation through the introduction of innovations and digitalisation of the industry; modernisation of logistics processes for the supply of raw materials and sales of products; modernisation of production and storage infrastructure; modernisation through the expansion of diversification and specialisation; modernisation towards environmental sustainability. It has been established that modernisation should become an important element of Ukraine's agricultural policy, and its implementation requires appropriate state support. The experience of the State support for innovative development and modernisation of agricultural production of representatives of the Anglo-American, Eastern and European models is analysed, their advantages and disadvantages are identified. It is proved that it is important for Ukraine to form a symbiosis of these models, which will take the specifics of the industry and the priority areas of its development into account.
-
МатеріалФормування системи мінімізації ризиків в аграрній сфері економіки.(Уманський національний університет садівництва, 2024)Дисертація є завершеним комплексним дослідженням теоретико-методологічних та прикладних аспектів формування системи мінімізації ризиків в аграрній сфері економіки. У дисертації обґрунтовано концептуально нові положення та висновки, які становлять наукову новизну і мають істотне значення для розвитку економічної науки. Дослідження присвячене аналізу та розробці системи мінімізації ризиків в аграрній сфері економіки України. У роботі розглянуто різні аспекти функціонування аграрного сектору, які супроводжуються високою ймовірністю ризиків через природно-кліматичні зміни, глобалізацію ринків, конкуренцію та впровадження нових технологій. / The dissertation is a completed comprehensive study of theoretical, methodological and applied aspects of the formation of a risk minimization system in the agricultural sector of the economy. The dissertation substantiates conceptually new provisions and conclusions that constitute scientific novelty and are essential for the development of economic science. The study is devoted to the analysis and development of a system for minimizing risks in the agricultural sector of the Ukrainian economy. The paper examines various aspects of the agricultural sector, which are accompanied by a high probability of risks due to natural and climatic changes, market globalization, competition, and the introduction of new technologies.
-
МатеріалУправління продуктивністю мікрозелені шляхом оптимізації умов вирощування насіння(Уманський національний університет садівництва, 2024)Кваліфікаційна наукова праця присвячена актуальним питанням удосконалення технології вирощування мікрозелені, у якій науково обґрунтовано і експериментально доведено ефективність інноваційних елементів технології та віднайдено нові підходи у вирощуванні мікрозелені салату посівного листквого, редиски посівної, гірчиці салатної з використанням високоврожайних сортів, дотриманням оптимальних строків сівби, конвеєрного вирощування у закритому ґрунті, застосування біопрепаратів для отримання насіння у відкритому ґрунті. Запропоновано методи оцінки субстратів для отримання мікрозелені є мінеральна вата, ллянний килимок та кокосовий субстрат. За результатами досліджень було встановлено, що гірчиця салатна мала більшу висоту паростків за вирощування на кокосовому субстраті – 6,97 см, редиска посівна на кокосовому субстраті склала – 6,49 см, салат посівний листковий на мінеральній ваті – 4,54 см. Найбільший показник площі листкової поверхні мала мікрозелень гірчиці салатної за вирощування на мінеральній ваті –1,24 см2, редиски посівної на мінеральній ваті – 1,16 см2. У салату посівного листкового площа листка за вирощування на лляному килимку склала – 0,27 см2. У результаті проведеного експерименту встановлено, що більший показник урожайності спостерігався у редиски посівної за використання кокосового субстрату – 5,72 кг/м2. У гірчиці кращі результати отримані за використання лляного килимка – 4,98 кг/м2, у салату посівного листкового вирощеного на кокосовому субстраті урожайність скалала 1,85 кг/м2. Проведено оцінку морфологічного та біохімічного складу мікрозелені. Найвищий показник вмісту сухої речовини відмічено у редиски посівної за використання мінеральної вати – 10,20 %. Вирощування мікрозелені гірчиці салатної на кокосовому субстраті склало 9,50 % сухої речовини, а салату листкового на мінеральні ваті – 8,84 %. Вивчення хімічного складу мікрозелені показало, що у редиски посівної вміст клітковини на кокосовому субстраті був найвищим – 2,03 г/100 г, у гірчиці салатної та салату посівного листкового на лляному килимку – 1,40–1,81 г/100 г. Найбільший показник вмісту білка спостерігався у мікрозелені редиски посівної за вирощування на мінеральній ваті – 1,82 г/100 г, у гірчиці за вирощування на лляному килимку – 1,59 г/100 г та у салату посівного листкового на кокосовому субстраті – 1,41 г/100 г. Вміст жирів у гірчиці салатної був найвищим за використання лляного килимка – 0,21 г/100 г. У мікрозелені салату листкового та редиски посівної вирощених на кокосовому субстраті вміст жирів склав 0,13 г/100 г сирої маси. Встановлено, що вміст вуглеводів був найбільшим у салату посівного листкового за використання кокосового субстрату – 2,87 г/100 г. Дещо нижчим вмістом вуглеводів відзначилися паростки гірчиці салатної вирощені на кокосовому субстраті – 2,61 г/100 г та редиски посівної на лляному килимку – 1,61 г/100 г. Калорійність продукції була вищою у гірчиці салатної за використання лляного килимка – 18,61 ккал. Дещо меншу калорійність мали салат посівний листковий і редиска посівна вирощені на кокосовому субстраті – 18,26 і 14,57 ккал. Сума цукрів у салату посівного листкового та гірчиці салатної вирощених на мінеральній ваті склало 1,56 і 1,63 мг/100 г. У редиски посівної на кокосовому субстраті сума цукрів склала 1,38 г/100 г. Вміст вітаміну C мав вищу концентрацію у салату посівного листкового вирощеного на кокосовому субстраті – 21,78 мг/100 г, у редиски посівної на мінеральній ваті –19,35 мг/100 г, у гірчиці салатної на кокосовому субстраті – 18,21 мг/100 г. Вміст вітаміну К у салату листкового мав вищу концентрацію на мінеральній ваті, що склало 65,14 мкг/100 г, у редиски посівної на лляному килимку – 34,45 мкг/100 г та гірчиці на лляному килимку – 44,34 мкг/100 г. Концентрація вітаміну А була вищою у всіх досліджуваних культур вирощених на лляному килимку і відповідно складало для редиски посівної – 98,71 мг/100 г, гірчиці салатної – 84,64 мг/100 г, салату посівного листкового – 75,95 мг/100 г. Вміст вітаміну Е був вищим у редиски посівної за вирощування на лляному килимку – 2,86 мг/100 г. У гірчиці салатної на лляному килимку вміст вітаміну Е склав – 1,45 мг/100 г, у салату листкового на кокосову субстраті – 0,23 мг/100 г. Сума хлорофілів мала істотно вищий показник у гірчиці салатної за вирощування на мінеральні ваті – 19,68 мг/г. Рослини редиски посівної мали вищі показники на кокосовому субстраті – 18,85 мг/г. Для салату посівного листкового вирощеного на мінеральній ваті сума хлорофілів скалала 8,18 мг/г. Вивчення строків сівби мікрозелені у несезонний період показало, що серед досліджуваних культур гірчиця салатна мала вищу висоту рослин у першій декаді лютого, що в середньому за роки досліджень скалало 6,16 см, що на 0,36–0,66 см істотно вище за строку сівби у період з першої декади листопада по першу декаду січня. Висота рослин редиски посівної була вищою за вирощування у першій декаді лютого – 5,24 см, що на 0,21 і 0,75 см істотно вище лише за строку сівби у другій та третій декаді грудня. Встановлено, що за ознакою площа листка гірчиця салатна отримала вищі результати за строку сівби у першій декаді лютого – в середньому за роки досліджень 1,18 см, що на 0,03–0,13 см істотно вище за інші досліджуванні строки сівби крім третьої декади січня. Площа листка редискки посівної за вирощування у третій декаді січня та першій декаді лютого була найвищою і скалала – 1,17 см. Істотно вищі показники маси 1000 паростків для мікрозелені редиски посівної отримано за вирощування у першій декаді лютого – 58,28 г, що на 0,83–5,07 г більше за інші досліджуванні строки сівби. Рослини гірчиці салатної у першій декаді лютого склали – 34,29 г, що на 1,05–3,76 г істотно більше за інші досліджуванні строки сівби, крім варіанту досліду за вирощування мікрозелені даної культури у третій декаді січня. Вирощування редиски посівної у першій декаді лютого відзначилося най більшою урожайністю – 5,71 кг/м2. Гірчиця салатна за показником урожайності склала – 4,65 кг/м2 за вирощування у першій декаді лютого. За вмістом сухої речовини найбільший показник мала редиска посівна за строку сівби у третій декаді січня – 8,80 %, що на 0,50 – 0,80 % істотно більше за строку сівби у період з третьої декади листопада по третю декаду грудня. Вирощування гірчиці салатної у третій декаді січня склало – 9,70 % сухої речовини. Мікрозелень гірчиці салатної за вирощування у першій декаді лютого мала більшу концентрацію вітаміну С – 22,86 мг/100 г, що на 1,38–3,29 мг/100 г істотно більше за інші варіанти досліджень. Концентрація вітаміну С у мікрозелені редиски посівної була вищою за вирощування у першій декаді лютого – 22,86 мг/100 г, що на 0,71–3,51 мг/100 г істотно більшеза вирощування цієї культури у період з першої декади грудня по другу декаду січня. Встановлено особливості насіннєутворення та насіннєву продуктивність салату посівного за застосування біопрепаратів. Фенологічні спостереження показали, що рослини швидкорослі й продукцію починають давати на 20–45 добу, а насіння дозріває на 98–102 добу. Висота рослин була найвищою за застосування суміші препаратів Хелпрост овочевий + Фітохелп і складала 47–48 см. Дещо нижчими були рослини за застосування Seactiv opal і Seactiv tonik – 44–46 см. Від застосування суміші препаратів Хелпрост овочевий+Фітохелп кількість листків на рослині салату посівного сортів Мерефянський і Переможець була найвищою і складала у сорту Мерефянський 11 шт/росл. та у сорту Переможець – 12 шт/росл. Дещо меншою була кількість листків за застосування препаратів Seactiv opal і Seactiv tonik – 9–10 шт/росл. Площа листків салату посівного у сорту Мерефянський у порівнянні до контролю відзначалася найбільшою за варіанту застосування біопрепаратів Хелпрост овочевий+Фітохелп – 29,6 тис. м2/га, у сорту Переможець – 30,7 тис. м2/га, що істотно більше контролю на 15,9–17,0 тис. м2/га. Застосування суміші препаратів Хелпрост овочевий + Фітохелп та Physio + сприяло покращенню росту рослин і товарна врожайність салату посівного сортів Мерефянський та Переможець збільшувалася, у сорту Мерефянський досягала рівня 43,9 т/га, у сорту Переможець – 36,0 т/га. У ході досліджень виявлено сильну лінійну залежність між урожайністю та масою рослини (r = 0,71–0,91). Дослідження показали, що застосування біопрепаратів сприяло зростанню їх насіннєвої продуктивності та покращенню посівних якостей насіння, це обумовило підвищення лабораторної схожості на 5,0–7,4 %, енергії проростання – на 13,4–13,9 %, маси 1000 насінин – на 0,03 г, врожайностінасіння до 280–355 кг/га. Проведена статис.тична обробка даних експерименту підтвердила високу ймовірність результатів виконаного дослідження. Вперше практично доведено, що для вирощування насіння на мікрозелень було застосування біопрепаратів Хелпрост овочевий +Фітохелп, Physio +, Seactiv opal, що дало вищу врожайність – 1,57–1,63 кг/м2. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком мікрозелені салату посівного листкового показують, що ріст краще відбувається за застосування суміші біопрепаратів Хелпрост овочевий + Фітохелп та Seactiv tonik, де проходження фаз у мікро рослин за шкалою ВВСН проходив на дві доби раніше, ніж у контролі. Найбільші паростки салату посівного формувалися за застосування суміші біопрепаратів під час вирощування насіння Хелпрост овочевий +Фітохелп у сорту Мерефянський – 4,61 см, у сорту Переможець – 4,62 см. Більшу площу листкової поверхні мали паростки салату за застосування суміші біопрепаратів під час вирощування насіння Хелпрост овочевий + Фітохелп у сорту Мерефянський – 0,27 см2, у сорту Переможець – 0,29 см2. Більша сума умовно чистого прибутку була отримана у салату посівного листкового за варіанту вирощування на лляному килимку та кокосовому субстраті – 555 і 628 грн/м2, редиски посівної на лляному килимку та кокосовому субстраті – 1378 і 1471 грн/м2, гірчиці салатної на кокосовому субстраті та лляному килимку – 1191 і 1259 грн/м2. Рівень рентабельності вирощування мікрозелені салату на лляному килимку та кокосовому субстраті скало 561 і 572 %, редиски посівної на лляному килимку та кокосовому субстраті – 584–600 %, гірчиці салатної на кокосовому субстраті та лляному килимку – 484–536 %. Встановлено, що у редиски посівної найвища врожайність та вартість продукції отримано за строку сівби у першій декаді лютого – 5,71 кг/м2 і 1438 грн, у гірчиці салатної також за строку сівби у першій декаді лютого , що склало 4,65 кг/м2 і 1135 грн. Найбільшу суму умовно чистого прибутку одержано від сорту Мерефянський за застосування біопрепарату Seactiv Opal, що становив 2350 грн/га. У сорту Переможець прибуток був вищим за застосування біопрепаратів Хелпрост + Фітохелп – 2323 грн/га. Найвищий рівень рентабельності був у варіанті, де вирощували сорт Мерефянський за застосування біопрепарату Seactiv opal – 188%. У сорту Переможець за застосування біопрепаратів Хелпрост+Фітохелп спостерігалась найвищі окупність додаткових затрат та додатковий прибуток. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності у сорту Мерефянський був на рівні 2,7–3,3, у сорту Переможець – 2,9–3,3. Вищу суму умовно чистого прибутку має мікрозелень вирощена з обохсортів салату посівного за застосування біопрепарату Хелпрост овочевий + Фітохелп, що становить для сорту Мерефянський 664 грн/кг, сорту Переможець – 668 грн/кг. The qualifying scientific work is devoted to the actual issues of improving the technology of growing microgreens, in which the effectiveness of innovative elements of the technology is scientifically substantiated and experimentally proven, and new approaches are found in the cultivation of microgreens of seeded leafy lettuce, seeded radishes, salad mustard with the use of high-yielding varieties, compliance with optimal sowing dates, conveyor cultivation in closed soil, the use of biological preparations for obtaining seeds in open soil.
-
МатеріалАнтисипативне управління розвитком аграрних підприємств(Уманський національний університет садівництва, 2024)Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо впровадження та вдосконалення антисипативного управління в аграрних підприємствах України. Згідно з цим, було досліджено та проаналізовано понятійний апарат управління розвитком аграрних підприємств, здійснено оцінку динаміки розвитку аграрної галузі країни та запропоновано напрями розвитку антисипативного управління аграрними підприємствами. The dissertation is devoted to substantiating the theoretical and methodological provisions and developing practical recommendations for the implementation and improvement of anticipative management in agricultural enterprises of Ukraine. Accordingly, the author researched and analysed the conceptual apparatus of managing the development of agricultural enterprises, assessed the dynamics of the development of the country’s agricultural sector and proposed directions for the development of anticipative management of agricultural enterprises.
-
МатеріалОсновні шкідники ячменю ярого та удосконалення системи захисту культури в Правобережному Лісостепу України(Уманський національний університет садівництва, 2024)Дисертаційна робота виконана в 2017-2020 рр. в умовах дослідного поля Уманського національного університету садівництва. При закладанні дослідів було поставлено за мету вивчити ефективність застосування інсектицидів Децис профі 25 WG, в.г., Карате 050 CS мк.с., Децис Ф Люкс 25 ЕС к.е. без або з передпосівною обробкою насіння протруйниками Гаучо Плюс 466 FS, TH та Максим Форте 050 FS, т.к.с. за умови зміни строків появи шкідників в посівах культури. Проаналізувати та виявити найбільш ефективну комбінацію препаратів та спосіб захисту культури від домінуючих шкідників протягом усіх фаз вегетації. Схема польового досліду передбачала 5 дослідних варіантів на двох різних сортах. Шляхом обліків і спостережень було встановлено видовий склад шкідливого ентомокомплексу та домінуючі види в посівах культури. Побудовано систему хімічних заходів захисту культури від шкідників. Визначено технічну ефективність хімічних засобів захисту. Розраховано економічну ефективність застосування пестицидів.