Аналіз конструкцій і режимів роботи сепаруючих пристроїв картоплезбиральних машин

Abstract

В статті проведені теоретичні дослідження щодо конструкцій робочих органів картоплезбиральних машин, а саме роботи сепаруючих пристроїв та їх основних параметрів. В результаті проведених досліджень нами було визначено велику кількість нових конструкцій, а також модифікацій вже існуючих сепараторів. Зокрема, розглянуто дві основні групи робочих органів картоплезбиральних машин це – робочі органи, що здійснюють первинну сепарацію та робочі органи, що здійснюють вторинну сепарацію. У кожну з підгруп входять вальцеві, прутково-барабанні і ротаційні робочі органи, які істотно розрізняються формами, розмірами робочих поверхонь і варіантами виконань, що вказує на тенденцію їх широкого застосування та постійного розвитку. В результаті досліджень визначено, що на сьогодні найбільш поширені ротаційні сепаратори і все частіше використовуються в картоплезбиральних машинах. Вони зазвичай представляють собою набір паралельно розташованих і обертанням в одному напрямку валів, на які встановлюються циліндричні гладкі і рифлені труби, спіральні пружини, пруткові ротори, диски різної форми, багатогранники і зірочки. За рахунок обертального руху і рифленої поверхні ротаційних робочих органів картопляний шар рівномірно розподіляється по всій ширині сепаруючої поверхні, тим самим забезпечується інтенсивне просіювання домішок. При цьому найбільш перспективним є вдосконалення картоплекопачів шляхом компонування сепараторів ротаційного типу у вигляді комбінованих конструкцій, що працюють спільно з інтенсифікаторами сепарації і спроможних до зміни режимів обертання робочих органів і сепаруючих зазорів для забезпечення щадної взаємодії з бульбами в будь-яких умовах збирання. Таким конструктивним рішенням може бути поєднання приймально-подавального лопатевого бітера та ротаційного сепаратора, що забезпечить підвищення інтенсивності сепарації грунту і продуктивності картоплезбиральних машин.