Розвиток сільськогосподарської науково- дослідної справи Черкащини (на прикладі мережі дослідних установ початку xx ст.). «Філософія саду і садівництва в світовій культурі: джерела та новітні інтерпретації»: збірник матеріалів VІI Міжнародної науково-практичної конференції / М-во освіти і науки України, Уманський НУС [та ін.].

Немає доступних мініатюр
Файли
ФІЛОСОФІЯ САДУ,2023.pdf (1.81 MB)
Дата
2023
Автори
Костюк М. В.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тома
Видавець
Умань: ВПЦ «Візаві» (Видавець «Сочінський»), 2023. С. 69-80.
Інструкція
Опис
У статті на основі джерел та публікацій проаналізовано діяльність сільськогосподарських дослідних установ Черкащини. Доведено, що сільськогосподарська науково-дослідна справа сприяла розвитку та вдосконаленню всіх галузей аграрного виробництва Черкаського регіону. З’ясовано, що на Черкащині склалося декілька типів дослідних закладів: дослідні поля, ділянки, «взірцеві господарства», «колективні досліди» та ін. На початку ХХ ст. в Черкаському краї функціонувала мережа дослідних полів: у приватновласницьких маєтках К. А. Балашової, графів Бобринських, графа П. П. Шувалова, нащадків М. А. Терещенка та ін.; діяло 13 метеостанцій ІІІ-го розряду, заснованих Умансько-Липовецьким сільськогосподарським товариством; окрім цього існували приватні та земські розплідники (Черкаського, Звенигородського, Уманського, Канівського повітів), навчальні (при Уманському училищі та Бобрицькій школі садівництва) й показові пасіки (Мошенського товариства бджільництва) і т. д. Організація показових ділянок і колективних дослідів були частиною програми дослідних закладів. Науково-дослідницька діяльність сприяла розвитку тогочасної сільськогосподарської освіти та науки.
Ключові слова
Бібліографічний опис
Аграрна наука, сільськогосподарська науково-дослідна справа, дослідні установи, Черкащина.
URI
https://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/10048
Колекції
Кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін