Уманське училище як спеціалізований заклад середньої сільськогосподарської освіти: реорганізації та перебудови у навчально - практичній структурі (1859-1912)

Abstract

Висвітлено історію становлення та діяльність Уманського училища садівництва( 1844-1917 рр.) – єдиного в Російській імперії, фактично вищого фахового закладу з садівництва. З’ясовані основні етапи його навчально-наукової роботи та розкрита роль у розвитку науково-дослідної та освітньої діяльності. Показано, що при значній практичній підготовці в навчальному процесі училища велике значення приділялось науковим дослідженням: воно було одним із засновників дослідної справи не лише в регіоні, а й в Україні. Встановлено, що навчально-виробнича і науково-дослідна база училища була найбільшою в імперії. Училище проводило активну діяльність з поширення сільськогосподарських знань позашкільним шляхом: проводило постійні сільськогосподарські курси з садівництва, городництва, шовківництва, бджільництва для населення та народних учителів, тим самим здійснюючи значну просвітницьку роботу в регіоні. Навчальний заклад готував кваліфікованих спеціалістів (вчених-управляючих і вчених-садівників), викладачів для нижчих сільськогосподарських закладів, службовців установ аграрної сфери та досвідчених науковців у галузі садівництва та рільництва, успішно задовольняючи, насамперед, місцевий попит на фахівців в галузі сільського господарства. Уманське училище, як спеціалізований заклад середньої сільськогосподарської освіти, впродовж усього періоду пройшло складний шлях свого розвитку, зазнало декількох реорганізацій та перебудов у навчально-практичній структурі. Проте, визначальною його особливістю в системі інших фахових закладів такого типу, була підготовка висококваліфікованих спеціалістів із садівництва. Відображено наукові здобутки окремих учених училища, їх внесок у розвиток вузькофахових сільськогосподарських дисциплін. Зазначено, що наукові розробки О.Д.Нордмана, М.І.Аннєнкова, В.В.Пашкевича, В.О.Погенполя, А.М.Ро, П.Г.Шитта, В.І.Едельштейна, І.І.Корабльова та ін. лягли в основу сучасного наукового садівництва та рільництва.