Географія інвазивної флори у придорожних ландшафтах залізниць Кіровоградської області

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню закономірностей поширення інвазивної флори в межах придорожніх ландшафтів залізниць у Кіровоградській області. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, висновків до дисертації, списку використаних джерел і додатків. У першому розділі роботи – «Теоретичні та методичні аспекти досліджень інвазивної флори як елементу антропогенного ландшафту» визначено місце досліджень інвазивної флори у студіях з антропогенного ландшафтознавства, обґрунтовано наукові засади інвазивної геофлористики – дисципліни, що мала б вивчати закономірності геопросторового поширення інвазивних видів рослин, сформульовано методологічні засади й методи інвазивно-геофлористичних досліджень, окреслено їхні міждисциплінарні зв’язки та поняттєво-термінологічний апарат, виділено етапи розвитку досліджень геопростового поширення фітоінвазій. Дослідження з інвазивної геофлористики ведуться на пограниччі кількох наукових дисциплін – антропогенного ландшафтознавства, ботаніки, конструктивної географії тощо. Міждисциплінарний характер цих досліджень визначив формування їхніх методологічних засад, до яких увійшли положення біо- та геоекології, вчення про ноосферу, концепції сталого розвитку та взаємодії природи й суспільства. При виконанні дослідження застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, дедукція, індукція) та спеціальні, властиві наукам про Землю (порівняльно-описовий, картографічний, районування), методи. Інвазивна геофлористика найтісніше пов’язана з географічними та екологічними науками, дещо меншою мірою – з біологічними (ботанікою). Поняттєво-термінологічний апарат інвазивної геофлористики перебуває у стадії формування. Ключовими поняттями, від яких утворюються похідні, є «адвентизація», «ландшафт», «фітоценоз», що мають відповідно геоботанічний, географічний і екологічний зміст. Виділено три етапи розвитку інвазивної геофлористики – початковий (до 1939 р.), головним змістом якого була постановка питання про адвентивну флору й початок розроблення теоретичних і методичних засад її досліджень; зрілий (1945–1991 рр.), під час якого поглиблювалися теоретичні підвалини нового наукового напрямку й водночас істотно посилилася реґіональна складова досліджень; сучасний (від 1991 р.), у ході якого виявилася тенденція до оформлення досліджень з інвазивної геофлористики в окрему наукову дисципліну. У другому розділі дисертації – «Природні передумови формування інвазивної флори залізниць у Кіровоградській області» окреслено основні риси геологічної будови, рельєфу, клімату, гідрографії, ґрунтів, природної рослинності, а також охарактеризовано ландшафти Кіровоградської області. Загалом природні умови області є сприятливими для поширення рослин, зокрема міграції видів. Розташування території в межах Українського щита зумовило формування рівнинного рельєфу, який сприяє переміщенню насіння й органів рослин. Помірно континентальний клімат Кіровоградської області сприяє швидкій інтродукції та натуралізації еврибіонтних видів, що, переважно незалежно від свідомої волі людини, потрапляють сюди залізничним транспортом. Ґрунтовий покрив області, представлений переважно чорноземами типовими та звичайними, також сприяє поширенню фітоінвазій, особливо проникненню трав’янистих рослин, найвибагливіших до якості ґрунту. Лісистість території Кіровоградської області є незначною. Переважання степової рослинності в аборигенних фітоценозах зумовлює формування подібної за життєвими формами адвентивної флори реґіону. Інвазивна флора залізниць представлена переважно трав’янистими рослинами. Найбільша небезпека, викликана фітоінвазіями, полягає в невизначеності перспектив подальшого поширення на території області рідкісних, зокрема червонокнижних, аборигенних видів. Зменшення чисельності їх популяцій, зумовлене сільськогосподарським виробництвом, посилюється поширенням інвазивних видів. Тому боротьба з фітоінвазіями є важливою складовою загальної проблеми охорони природи. Природні умови Кіровоградської області є, з одного боку, сприятливими для формування біорізноманіття та, з іншого боку, створюють суттєві можливості для антропогенних модифікацій біоценозів і ландшафтів, зокрема спровокованих людським чинником фітоінвазій. Вагоме місце у формуванні наукових засад боротьби з фітоінвазіями належить ландшафтознавчому аналізу території як інструменту геоекологічного обґрунтування перспектив природокористування. У третьому розділі дисертації – «Характеристика інвазивної флори залізниць Кіровоградської області та закономірності її просторового поширення» – проаналізовано різноманіття представників інвазивної флори придорожних ландшафтів залізниць Кіровоградської області як за видовим складом, так і за систематичним положенням видів та життєвими формами рослин. Відзначено найпоширеніші інвазивні види залізниць Кіровоградської області, до яких належать, зокрема, Ambrosia artemisіifolia, Grindelia squarrosa, Conyza canadensis (L.) Cronq., Solidago canadensis L., Acer negundo, Robinia pseudoacacia, Saponaria officinalis, Sisymbrium volgense M. Bieb. ex E. Fourn. Зауважено, що всі виявлені в ході дослідження інвазивні види залізниць Кіровоградської області належать до відділу Angiospermae. Відзначено, що більшості інвазивних видів, які утворюють фракцію флори залізниць Кіровоградської області, притаманні такі риси, що сприяють їхньому значному поширенню: еврибіонтність, швидкий ріст, великі розміри, високі темпи розмноження, наявність отруйних речовин, які захищають рослини від поїдання тваринами. Проаналізовано видовий склад флори деяких залізничних станцій у Кіровоградській області. Такий аналіз засвідчив подібність його найважливіших рис, зокрема абсолютне переважання видів родини Asteraceae, насамперед, небезпечної не лише для біорізноманіття, а й для здоров’я людей Ambrosia artemisiifolia. Водночас проявляються й виразні територіальні відмінності, що полягають, передовсім, у значному поширенні Grindelia squarrosa на заході області та Sisymbrium volgense – на сході. Наголошено, що за життєвими формами рослин у структурі інвазивної флори залізниць Кіровоградської області значну перевагу мають трави; дерева, на кшталт Acer negundo та Robinia pseudoacacia, становлять, скоріше, виняток. У видовому складі флори придорожних ландшафтів залізниць на території Кіровоградської області поширені гемікриптофіти, терофіти та фанерофіти. Суттєвим чинником поширення інвазивної флори в зоні впливу залізничних шляхів Кіровоградської області, крім її еврибіонтності, є значні обсяги вантажних залізничних перевезень, що неминуче призводить до потрапляння органів і насіння рослин на колії, де деякі рослини швидко ростуть, натуралізуються та поступово витісняють аборигенну флору. Яскравим прикладом є Ambrosia artemisiifolia, яка є каратинним бур’яном і водночас рудералом, здатним до життя в різноманітних міських і приміських ландшафтах. У четвертому розділі дисертації – «Просторова диференціація території Кіровоградської області за ознакою поширення інвазивної флори залізниць» – окреслено суть і принципи районування в науках про Землю, обґрунтовано й представлено схему інвазивно-геофлористичного районування території Кіровоградської області, окреслено значення проблеми боротьби з фітоінвазіями. Наголошено, що певні особливості в процесі районування виникають через акцентування на значенні антропогенної складової ландшафтотворення, пов’язаної з прокладанням залізниць. Розташування території Кіровоградської області на межі лісостепової та степової зон зумовлює наявність серед інвазивних видів залізниць як трав’янистих, так і деревних рослин. При цьому значна протяжність території із заходу на схід викликає внутрішні відмінності, пов’язані із секторністю кліматичних умов. На території Кіровоградської області виділено чотири інвазивно-геофлористичні райони за ознакою поширення інвазивної флори залізниць, кожен із яких має особливості видового складу, пов’язані з кліматичною неоднорідністю. Ці особливості досить яскраво виражені в розподілі інвазивних видів: на заході й півночі вельми поширена Grindelia squarrosa, тоді як на сході має суттєве значення Sisymbrium volgense, на півдні – Conyza canadensis. Водночас є й значні спільні риси в поширенні інвазивної флори залізниць на території області. Це, передовсім, виразне переважання Ambrosia artemisiifolia серед усіх (як адвентивних, так і аборигенних) видів у кожному виокремленому районі та майже повсюдне (за винятком східного району) абсолютне переважання Asteraceae загалом. Серед них Ambrosia artemisiifolia, Grindelia squarrosa та Conyza canadensis є інвазивними. Боротьба з фітоінвазіями у Кіровоградській області провадиться недостатньо. Хоча в Україні прийнято низку відповідних законів і підзаконних актів, у реальне життя вони належним чином не впроваджуються. На нашу думку, це пов’язано з нерозв’язаним протиріччям між екологічними та економічними засадами господарювання. Про вагоме значення проблеми фітоінвазій свідчить стрімке зростання в Україні в останні десятиліття кількості наукових публікацій на відповідні теми. Більша частина їх присвячена власне темі поширення інвазивної флори; крім того, багато праць висвітлюють споріднені питання, аналіз яких також сприятиме розробленню заходів зі збереження й відновлення біорізноманіття на різних рівнях ландшафтної організації території.