УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЧЕВИЦІ НА НАСІННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено напрями удосконалення технології вирощування сочевиці в умовах Правобережного Лісостепу. Досліджено вплив тривалості зберігання, морфотипу та фракційного складу насіння на його фізико-хімічні, посівні, біохімічні та продуктивні властивості. Встановлено, що найвищими показниками якості, схожості, енергії проростання, сили росту та врожайності характеризується насіння великої фракції (>5 мм), особливо зеленозерного морфотипу. Доведено, що після трьох років зберігання суттєво погіршуються посівні й біохімічні властивості насіння, а після п’яти років його використання призводить до різкого зниження польової схожості, продуктивності рослин і врожайності. Показано, що тривале зберігання зумовлює зниження вмісту білка, активності ферментів, енергії проростання, маси проростків і життєздатності насіння, а також погіршує технологічні показники його переробки. Встановлено тісні кореляційні залежності між крупністю насіння, його посівними якостями та рівнем урожайності. Економічна та енергетична оцінка підтвердила, що найефективнішим є використання для сівби насіння великої фракції зі строком зберігання не більше двох років. Використання насіння після трьох років зберігання є економічно недоцільним через різке зниження врожайності, зростання витрат і зменшення рівня рентабельності. The dissertation theoretically substantiates and experimentally confirms approaches to improving lentil cultivation technology under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The study examines the influence of seed storage duration, morphotype, and seed fraction on the physical and chemical, sowing, biochemical, and productivity characteristics of lentil seeds. The research establishes that the highest seed quality, germination capacity, germination energy, seedling vigor, and grain yield are achieved when using large-sized seeds (>5 mm), particularly of the green-seeded morphotype. It is demonstrated that seed sowing and biochemical properties deteriorate significantly after three years of storage, while five-year storage results in a sharp decline in field germination, plant productivity, and grain yield. The findings show that prolonged storage leads to reduced protein content, enzyme activity, germination energy, seedling biomass, and overall seed viability, as well as deterioration in technological processing characteristics. Significant positive correlations were identified between seed size, sowing quality, and crop productivity. Economic and energy efficiency analyses confirmed that the most effective strategy is to use large-fraction seeds stored for no longer than two years. The use of seeds stored for more than three years is economically impractical due to substantial yield losses, increased production costs, and reduced profitability.