Раціональне землекористування в Черкаській області: антропогенно-ландшафтознавчі засади

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню геопросторової організації землекористування в Черкаській області з позицій сучасної геогнозії та антропогенного ландшафтознавства. Проаналізовано природні передумови, структуру, динаміку та рівень сільськогосподарського освоєння території, встановлено домінування ріллі та пов’язані з цим екологічні ризики. Розроблено інтегральний показник антропогенного навантаження, здійснено кластеризацію та районування території. Обґрунтовано напрями оптимізації землекористування, зокрема зменшення площ ріллі, розширення природоохоронних територій і рекультивацію земель. Результати мають практичне значення для екологізації та підвищення ефективності землекористування. The dissertation is devoted to the study of the geospatial organization of land use in Cherkasy region from the standpoint of modern geognosy and anthropogenic landscape science. The natural prerequisites, structure, dynamics and level of agricultural development of the territory were analyzed, the dominance of arable land and the associated environmental risks were established. An integral indicator of anthropogenic load was developed, clustering and zoning of the territory were carried out. Directions for optimizing land use were substantiated, in particular, reducing arable land areas, expanding nature conservation areas and land reclamation. The results have practical significance for greening and increasing the efficiency of land use.