ПРОСВІТНИЦЬКО-НАУКОВА ТА ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАСІКИ УМАНСЬКОГО УЧИЛИЩА ЗЕМЛЕРОБСТВА І САДІВНИЦТВА (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК ХХ СТ. )

Abstract

У статті на основі джерел та публікацій розглянуто просвітницько-наукову та практичну діяльність пасіки Уманського училища землеробства і садівництва кінця xix – початку хх ст. У ході дослідження було використано й проаналізовано низку джерелознавчих матеріалів, які містять окремі відомості щодо теми дослідження: архівні документи, періодичні видання, звіти департаменту землеробства, правила та програми курсів із сільського господарства та його окремих галузей. Методологія базується на використанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів дослідження: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, пошукового, описового та ін. Велику роль в розвитку раціонального пасічництва на науковій основі відіграло Уманське середнє училище землеробства і садівництва, окремим, підрозділом якого була пасіка зі зразково організованим господарством, що мала власний музей, майстерню для виготовлення вуликів та бібліотеку. Навчально - наукова та практична діяльність пасіки училища була пов’язана з іменами викладачів та видатних вчених: В. П. Максимчика – організатора пасіки, Г. С. Дерев’янка – викладача тваринництва, І. І. Корабльова – відомого вченого-бджоляра, професора, викладача бджільництва та шовківництва, завідувача навчально-дослідною пасікою та шовководною станцією та ін. З’ясовано, що при значній практичній підготовці в освітньому процесі важливе значення пасіка училища приділяла науковим дослідженням: розробляла та збирала статистичні дані про розвиток бджільництва не лише по Уманському повіту, а й по всій Київській губернії, на основі яких була складена карта Уманського повіту про стан бджільництва, що було істотним внеском у статистику бджільництва. І. І. Корабльов здійснював власні наукові дослідження стосовно нагальних питань з теоретичного та практичного пасічництва, зокрема: вплив системи вулика на температуру всередині бджолиного гнізда та на медозбір, ефективність природного роїння бджіл, залежність взятку від сприятливості погодних умов, місцевості, кількості та різноманітності медоносних культур, вплив стимулюючої підгодівлі на ріст бджолиної сім’ї та ін. Він – автор «українського» вулика з вузько-високою оборотною стандартних розмірів рамкою, яким і нині користуються пасічники. З метою поширення раціональних знань із бджільництва серед населення та навчання новаторським прийомам по догляду за бджолами, на базі пасіки проводилися постійні сільськогосподарські курси з бджільництва для народних учителів та дорослих селян, що сприяло активній просвітницькій роботі, розвитку аграрного господарства та підвищенню культурності сільського населення. Досягнення пасіки Уманського училища садівництва і землеробства демонструвалися на Всеросійських й регіональних сільськогосподарських виставках, відзначалися золотими та срібними медалями, іншими нагородами.