Agrobiological assessment of green bean varieties by adaptability, productivity, and nitrogen fixation.

Abstract

У статті наведено результати дослідження адаптивної мінливості сортів квасолі спаржевої за параметрами індивідуальної продуктивності, урожайності зелених бобів і насіння та продуктивності азотфіксації. Методи. Дослідження проводили в умовах навчально-виробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2022 рр., використовували шість сортів, поширених у виробництві. Для вивчення параметрів адаптивної мінливості використано стандартні методи генетико-статистичного аналізу. Результати складаються з двох груп параметрів. Перша група містить результати, які показують найважливіші адаптивно-продуктивні характеристики (маса бобів з рослини, врожайність, пластичність, стабільність, селекційна цінність, адаптивність). Другу групу складають параметри харчової цінності (вміст цукрів, аскорбінової кислоти, сухої речовини, жирів, вуглеводів і енергетична цінність сировини) та продуктивність азотфіксації досліджуваних популяцій (кількість бульбочок і маса бульбочок, вміст легоглобіну та об’єм фіксованого азоту). Дослідження фенологічних змін показало, що залежно від сорту до настання технічної стиглості проходить від 54 до 67 діб, а варіювання даної ознаки складає 8 %. Найкоротшим періодом до збору зелених бобів характеризувалися сорти Зоренька і Касабланка. Варіювання періоду вегетації до настання біологічної стиглості було у межах 90 – 108 діб (CV = 6 %). За показником прикріплення нижнього боба виявлено придатні сорти до механізованого збору врожаю – Зоренька і Касабланка. Аналізуючи параметри адаптивності ознак «маса бобів» та «врожайність» виявлено стабільний сорт – Фруідор та високопродуктивні сорти інтенсивного типу Палома, Лаура, Зоренька і Касабланка. Найбільш врожайним був сорт Зоренкьа – 12,7 т/га, а найменш врожайним – Фруідор – 1,9 т/га. За врожайністю насіння виділилися сорти Пурпурова королева, Зоренька та Касабланка врожайність яких була на рівні 2,22–2,89 т/га, що більше від стандарту на 30,8–70,6 %. Аналізуючи залежність параметрів росту і розвитку рослин квасолі спаржевої, видно, що дані ознаки в більшій мірі залежать від умов (CVA, %) у яких вони формувалися, аніж від генотипової складової (CVG, %). Висновки. У результаті екологічного вивчення сортів квасолі спаржевої встановлено, що умови Лісостепу України підходять для отримання якісної сировини для переробки і ведення насінництва.