Систематика та філогенетичні зв’язки роду Ulmus L.

Abstract

За літературними джерелами досліджено філогенетичні зв’язки роду Ulmus L. Встановлено, за даними бази GRIN, що у світі всього нараховується понад 30 видів роду Ulmus, поширених переважно в помірній зоні північної півкулі. З них 10 трапляються на території України, в помірній зоні європейської частини, на Північному Кавказі, в Забайкаллі та на Далекому Сході в широколистяних і хвойно-широколистяних лісах. По берегах річок на півночі зони зростання вклинюються в європейську темнохвойну тайгу, а на півдні – в Степову та Лісостепову зони. Як типові супутні породи мішаних лісів Європи найбільш поширені такі представники роду Ulmus: U. laevis Pall., U. glabra Huds., U. suberosa Moench, U. elliptica K. Koch. В Азії – U. propinqua, U. laciniata (Trautv.) Mayr та U. pumila L. У Північній Америці – U. americana L. На території України розповсюджено сім аборигенних видів U. androssowii Litv., U. minor Mill., U. glabra Huds., U. laciniata (Trautv.) Mayr, U. laevis Pall., U. macrocarpa Hance, U. pumila L. та три інтродукованих види: U. japonica (Rehd.) Sarg., U. americana L., та U. densa Litw. З’ясовано, що номенклатура видів роду Ulmus складна і заплутана. Складність полягає не лише у народних, але й у латинських назвах. Так, у літературних джерелах виявлено безліч синонімів латинських назв. Причиною, яка ускладнює таксономію в’язів, є розповсюдження процесів природної гібридизації в межах роду Ulmus. Виявлено понад 15 морфологічних ознак, які змінюються в одному і тому ж напрямку у багатьох видів роду Ulmus різного ступеня споріднення.