Депутати української думської громади І Державної Думи Росії та їх діяльність у Союзі автономістів

Abstract

Мета дослідження – встановлення проблем і напрямів діяльності депутатів української думської громади у Союзі Автономістів – організації народів у Російській імперії, яка виникла під час революції 1905 р. і добивалася децентралізації Російської імперії на умовах національної автономії та автономізму. З’ясувати підстави та засади трансформації Росії від імперії до спілки народів з широкими автономними повноваженнями. Методологія дослідження – базується на принципах історизму та об’єктивності. В основу логіки викладу матеріалу покладено проблемно-історичний принцип, що дає змогу в хронологічній послідовності розкрити основні напрями діяльності депутатів української думської громади І Державної Думи Росії у Союзі автономістів. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні історичного досвіду розв’язання національного питання у багатонаціональній державі. Здійснена спроба поглибленого аналізу діяльності українських депутатів-громадівців І Державної Думи Росії та їх діяльність у Союзі автономістів. Акцентовано увагу на узгодженості дій у плані вирішення автономних прав українських та польських депутатів. Висновки. Російська імперія була “в’язницею народів”, де більшість з її населення не мали елементарних прав та національних свобод. У статті проаналізовано основні етапи діяльності Союзу Автономістів Росії та участь у ньому українських депутатів, членів Української думської громади І Державної Думи у напрямі розв’язання національного питання. Перспективним напрямом дослідження залишається вивчення участі депутатів-громадівців у Союзі Автономістів, позаяк наявні матеріали дають інформацію про діяльність в організації, головно І. Шрага, та епізодично В. Шемета.