Clustering of sacred objects of Ivano-Frankivsk Oblast as a modern tool of sacred geography zoning

Abstract

Наведено кластеризацію сакральнихоб’єктів Івано-Франківської області із застосуванням математично-статистичних методів з метою сакрально-географічного районування території. Значну увагу приділено методології кластерного аналізу та використанню геоінформаційних систем (ГІС) для моделювання системоутворюючих зв’язків між об’єктами сакральної географії. Описано та обґрунтовано етапи виконання кластеризації: збір та підготовка даних, вибір метрики схожості, визначення оптимальної кількості кластерів, кластерний аналіз, оцінка результатів і виокремлення сакрально-географічних районів. Для здійснення кластеризації застосовано метод k-means, який дозволяє виокремити групи об’єктів, що компактно розташовані в геопросторі. Обґрунтовано вибір метрик схожості та критеріїв оцінки результатів кластеризації (інерція к-середніх і оцінка силуету). Використана метрика схожості враховує географічні відстані (евклідова відстань для географічних координат). Кластерний аналіз проведено на основі географічних координат 69 природно-антропогенних та 614 антропогенних сакральних об’єктів. Аналіз графіків інерції та силуету довів, що оптимальною кількістю кластерів є 5. На основі кластеризації було виконано сакрально-географічне районування території Івано-Франківської області, де кожному кластеру відповідає певний район. Межі кластерів відповідають межам виокремлених районів. Для кожного району визначений центроїд (точка, яка визначає середнє положення об’єктів на площині, задана географічними координатами). Визначеними центроїдами є такі населені пункти: с. Братківці та с. Вигівка Івано-Франківського району, с. Верхній Струтинь Калуського району, с. Прокурава Косівського району, с. Слобідка Коломийського району). В межах області обґрунтовано п’ять сакрально-географічних районів: Опільський, Бойківсько-Гуцульський, Опільсько-Покутський, Покутський, Гуцульсько-Покутський. Такі назви сакрально- географічних районів ґрунтуються на культурно-історичних, географічних та етнографічних особливостях кожної території. Результати кластеризації мають вагоме практичне значення для розвитку туристично-рекреаційної діяльності, збереження історико-культурного надбання, поступу громад на засадах і цілях сталого розвитку.