ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ СОРТІВ КАРТОПЛІ РІЗНОЇ ГРУПИ СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕОГРАФІЧНОГО РОЗМІЩЕННЯ НАПРЯМКУ РЯДКІВ
ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ СОРТІВ КАРТОПЛІ РІЗНОЇ ГРУПИ СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕОГРАФІЧНОГО РОЗМІЩЕННЯ НАПРЯМКУ РЯДКІВ
Немає доступних мініатюр
Дата
2021-02-23
Автори
Кравченко, Віталій Станіславович
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тома
Видавець
Вісник Уманського НУС, Візаві, Умань
Інструкція
В статті наведено результати досліджень з вивчення впливу розміщення рядків із Заходу на Схід та із Півночі на Південь на фотосинтетичну діяльність рослин картоплі в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що найбільшу площу листкової поверхні сортів картоплі забезпечило розміщення рядків із Заходу на Схід у другий період – цвітіння–припинення росту стебел у сортів Малинська біла (середньоранній) – 31,4 тис. м2/га, Надійна (середньостиглий) – 30,7 тис. м2/га та Дар (середньопізній) – 31,4 тис. м2/га. Від напрямку рядків з Півночі на Південь, цей показник був дещо менший і становив у вище названих сортів: відповідно 28,1; 27,4 та 29,7 тис. м2/га. Найвищі показники фотосинтетичного потенціалу відмічено також у період цвітіння–припинення росту стебел за напрямку рядків з Заходу на Схід і становив у середньоранніх сортів Малинська біла і Легенда – 1,9 млн. м2/га, середньостиглих – Віра і Надійна – 1,8 млн. м2/га і середньопізніх Оксамит – 1,7 млн. м2/га. За напрямку рядків з Півночі на Південь найвище значення фотосинтетичного потенціалу відмічалось у вище зазначених сортів. З подальшим ростом і розвитком рослин картоплі у період початку припинення росту стебел–відмирання показники фотосинтетичного потенціалу знижуються. Також, слід відмітити, що максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу в рослин сортів картоплі відмічено в другий період – цвітіння-припинення росту стебел від напрямку рядків із Заходу на Схід у середньоранніх сортів становили 7,6 г/м2/добу – Легенда, середньостиглих 8,1 г/м2/добу – Слов’янка і пізньостиглих 7,5 г/м2/добу – Оксамит.
Опис
В статті наведено результати досліджень з вивчення впливу розміщення рядків із Заходу на Схід та із Півночі на Південь на фотосинтетичну діяльність рослин картоплі в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що найбільшу площу листкової поверхні сортів картоплі забезпечило розміщення рядків із Заходу на Схід у другий період – цвітіння–припинення росту стебел у сортів Малинська біла (середньоранній) – 31,4 тис. м2/га, Надійна (середньостиглий) – 30,7 тис. м2/га та Дар (середньопізній) – 31,4 тис. м2/га. Від напрямку рядків з Півночі на Південь, цей показник був дещо менший і становив у вище названих сортів: відповідно 28,1; 27,4 та 29,7 тис. м2/га. Найвищі показники фотосинтетичного потенціалу відмічено також у період цвітіння–припинення росту стебел за напрямку рядків з Заходу на Схід і становив у середньоранніх сортів Малинська біла і Легенда – 1,9 млн. м2/га, середньостиглих – Віра і Надійна – 1,8 млн. м2/га і середньопізніх Оксамит – 1,7 млн. м2/га. За напрямку рядків з Півночі на Південь найвище значення фотосинтетичного потенціалу відмічалось у вище зазначених сортів. З подальшим ростом і розвитком рослин картоплі у період початку припинення росту стебел–відмирання показники фотосинтетичного потенціалу знижуються. Також, слід відмітити, що максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу в рослин сортів картоплі відмічено в другий період – цвітіння-припинення росту стебел від напрямку рядків із Заходу на Схід у середньоранніх сортів становили 7,6 г/м2/добу – Легенда, середньостиглих 8,1 г/м2/добу – Слов’янка і пізньостиглих 7,5 г/м2/добу – Оксамит.
Ключові слова
технічні культури,
рослинництво,
аграрна економіка,
картопля,
агротехнології,
яра пшениця,
грунт,
технологія обробітку
Бібліографічний опис
Кравченко В.С., кандидат сільськогосподарських наук, Умань, 2017