Особливості росту та розвитку люцерно-злакових травостоїв залежно від видового складу та удобрення

Abstract

Наведено результати досліджень щодо впливу видового складу тра- востоїв, рівня удобрення та стимулятора росту Фумар на щільність та ботанічний склад рослин. Експерементальна частина роботи виконана в наукових лабораторіях кафедри кормовиробництва, меліорації й метеорології у виробничому підрозділі Національно- го університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція». Територія дослідної станції знаходиться в Правобережному Лісостепу і входить до складу Білоцерківського агроґрунтового району. Дослідні ділянки було за- кладено на чорноземах типових малогумусних великопилуватих легкосуглинкових за механічним складом, які характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Клімат регіону характеризується нестійким зволоженням та помірним температурним режимом. Середня річна температура повітря складає 6-8°С. Річна сума опадів досягає 562 мм, за вегетаційний період – 354-394 мм (63-70 % від річної норми), які впродовж року випадають нерівномірно. На основі проведених досліджень було встановлено, що сіяні травостої форму- ються із щільністю 686–1250 пагонів на 1 м2 та заввишки 58–148 см. Люцерно-злакові і злаковий травостої є найщільнішими, ніж люцерновий. За період від 1 до 3 року ко- ристування травостоями щільність пагонів люцерни посівної зменшується, тоді як грястиці збірної і стоколосу безостого збільшується, до того ж суттєвіше на фонах із внесенням N60. За перші три роки користування формуються травостої з домінуванням висія- них компонентів із часткою участі люцерни посівної в одновидовому посіві 85–98 %, у люцерно-злакових сумішах – 30–58 %. За період від 1-го до 3-го року користування люцерно-злаковими травостоями частка люцерни посівної зменшується на 11–24 %, і суттєвіше на фонах із внесенням N60. Також між двома злаковими компонентами відбувається зміна співдомінанта – з костриці лучної на кострицю східну, костриці східної на грястицю збірну, пажитниці багаторічної на стоколос безостий, водночас, як і в злаковому травостої, костриці східної на стоколос безостий. Пажитниця у 3 рік користування дуже зріджується, зменшуючи частку участі до 5–14 %