Формування екологічної компетентності молодших школярів у позакласній виховній роботі

Abstract

Дисертацію присвячено формуванню екологічної компетентності молодших школярів у позакласній виховній роботі. Уперше обґрунтовано педагогічні умови її формування: удосконалення форм і методів екологічного виховання, актуалізацію пізнавального інтересу до природи та поєднання навчальної і позакласної діяльності через взаємодію учнів, учителів і батьків. Розроблено та апробовано модель формування екологічної компетентності, визначено її компоненти (мотиваційно-особистісний, пізнавально-когнітивний, поведінково-діяльнісний), критерії оцінювання та рівні сформованості. Удосконалено зміст позакласної роботи екологічного спрямування через оновлення програм гуртків і факультативів, використання екологічних проєктів, екскурсій, тренінгів, природоохоронних акцій та створення шкільного «екосередовища». Результати експерименту підтвердили ефективність запропонованих педагогічних умов: в експериментальних групах суттєво зросла частка учнів із високим рівнем екологічної компетентності та зменшилася кількість школярів із низьким рівнем її сформованості. The dissertation is devoted to the formation of environmental competence of younger schoolchildren in extracurricular educational work. For the first time, the pedagogical conditions for its formation are substantiated: improving the forms and methods of environmental education, actualizing cognitive interest in nature and combining educational and extracurricular activities through the interaction of students, teachers and parents. A model for the formation of environmental competence has been developed and tested, its components (motivational and personal, cognitive and cognitive, behavioral and activity), assessment criteria and levels of formation have been determined. The content of extracurricular work of an ecological orientation has been improved through updating the programs of clubs and electives, the use of environmental projects, excursions, trainings, environmental protection actions and the creation of a school "eco-environment". The results of the experiment confirmed the effectiveness of the proposed pedagogical conditions: in the experimental groups, the proportion of students with a high level of environmental competence has significantly increased and the number of students with a low level of its formation has decreased. Практичне значення роботи полягає у впровадженні діагностичного інструментарію, оновлених програм екологічного виховання та рекомендацій щодо організації позакласної природоохоронної діяльності в початковій школі.