Кафедра біології

Постійний URI для цієї колекції

Огляд

Останні матеріали

Зараз показується 1 - 5 з 506
  • Матеріал
    EFFECT OF CHITOSAN PRETREATMENT ON THE QUALITY OF STRAWBERRIES DURING COLD STORAGE
    (ОНАХТ, Одеса, 2021) Благополучна А.Г. ; Ляховська Н.О.
    Статтю присвячено вдосконаленню технології зберігання ягід суниці. Досліджено вплив попередньої обробки ягід водними розчинами низькомолекулярного хітозану трьох концентрацій (0,1%; 0,3%; 0,5%) на якісні показники суниці під час холодильного зберігання. Оброблені ягоди та контроль (варіант без обробки) зберігали у перфорованих пластикових контейнерах місткістю 500 грам за температури 0 ± 2°C протягом 14 днів. Встановлено, що ягоди суниці, оброблені розчинами хітозану, мали значно менші втрати маси, ніж у контролі. Після закінчення зберігання показник встановлюється на рівні 9,7% у контролі та 7,0–8,6% у оброблених ягодах. Досліджено, що інтенсивність дихання ягід суниці в перший день різко знизилася, що було викликано зберіганням в холодильнику і продовжувала знижуватися до кінця зберігання. В кінці терміну зберігання показник встановлений на рівні 3,3 мг CO2/кг-1 год-1 у контролі та 2,2-3,0 мг СО2/кг-1 год-1 у оброблених ягодах. Щільність ягід в кінці зберігання становила 0,10-0,14 кг/см2. Визначено ступінь блиску ягід. Встановлено, що на 14-й день зберігання поверхня ягід без обробки була тьмяною. Найкращі показники спостерігалися у варіанті з концентрацією обробки хітозаном 0,5%. Досліджено вплив хітозанових плівок на органолептичні показники ягід. Було встановлено, що попередня обробка не погіршила смаку ягід. Результати дегустаційної оцінки свідчать про те, що смак, аромат та колір були кращими у варіантах із концентрацією обробки 0,3 та 0,5%, однак за зовнішнім виглядом та консистенцією фахівці віддали перевагу ягoдам із концентрацією переробки 0,5%. Встановлено, що ягоди суниці при зберігання протягом двох тижнів були пошкоджені чотирма видами грибкових захворювань. У зразках виявлено Botrytis cinerea (сіра гниль); Rhizopus stolonifer (чорна гниль); Whetzelinia sclerotiorum (біла гниль) та Penicillium spp. Встановлено, що попередня обробка суниці розчинами хітозану зменшує розвиток фітопатогенних захворювань. Доведено, що їстівні покриття на основі хітозану позитивно впливають на ягоди суниці, збільшуючи термін їх зберігання та покращуючи їх якість. Зроблено висновок щодо технології застосування та концентрацій розчинів хітозану. Ключові слова: суниця, хітозан, холодильне зберігання, якість.
  • Матеріал
    Історична гербарна колекція В. М. Черняєва в гербарії (UM)
    (Тернопіль:Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2022) Мамчур Тетяна
    У статті охарактеризовано вклад відомого українського вченого Василя Матвійовича Черняєва у науку ботаніку та розвиток гербарної справи. Наведено біографічні дані. Серед фондів гербарію (UM) учнів Уманського училища землеробства та садівництва (правонаступник Уманський національний університет садівництва) відмічено цінну історичну колекцію ексикат Herbarium Florae Rossicae (1897–1907 pp., 1920 гербарних зразків (г. з.)). Встановлено, що у серійних випусках колекції ексикат були учні училища, які представили флору Уманщини (Київська губ.). Також є збори ексикат відомого німецького флориста, колекціонера ліхенолога, міколога та бріолога L. G. Rabenhosta (181 г.з., датовані 1801, 1803 рр.) та В. М. Черняєва (29 г.з., 1860, 1864 рр.). Опрацьовані збори дендрофлори В. М. Черняєва представлені десятьма родинами відділу Angiosperms: Anacardiaceae, Betulaceae, Cornaceae, Fagaceae, Moraceae, Rhamnaceae, Rosaceae, Salicaceae, Sapindaceae. Серед них відмічено види Morus alba L., Quercus robur L., Rhamnus cathartica L., які належать до рослин з лікарськими властивостями(Hb. medic. Hipp. Cerniaew). За архівними матеріалами музею університету та раритетними стародруками бібліотеки встановлено, що збережена історична колекція входила до складу «Основний гербарій Уманського училища землеробства і садівництва» та слугувала матеріалом у підготовці фахівців садівників з вивчення дисципліни Ботаніка, Декоративне садівництво. Досліджено історичні віхи наукового життя відомого науковця, який у період роботи створив ботанічні курси, завідував ботанічним садом Харківського університету та вдосконалював започатковану гербарну справу. Його гербарні збори, які нині зберігаються у гербарних установах (CWU, KW, MSUD) було закуплено в навчальні заклади або ж ймовірно дарунок природодослідника. У гербарних зборах В. М. Черняєва за опрацьованими етикетками, не вказано місце зростання рослин, а лише роки, таксони та прізвище колектора. Тому слід вважати, що збори зорієнтовані на дослідження флори околиць Харківщини (1860, 1864 роки), у період виходу на заслужений відпочинок. Таксономічну приналежність гербарних зборів упорядковано за абетковим порядком таксонів і перевірено за сучасною ботанічною номенклатурою «World Flora Online», оскільки деякі назви мають синоніми, або ж відсутні, і на даний час не мають офіційного визнання. Створено первинну базу даних, присвоєно інвентаризаційний номер, засвідчено аркуші розробленим штемпелем із назвою (Науковий гербарій Уманського національного університету садівництва-Scientific Herbarium Uman National University of Horticulture (UM)), зареєстровано в 2016 р. у міжнародній базі даних Index Herbariorum (New York). Тому, науковий гербарій Уманського національного університету садівництва (UM) з його історичними колекціями заслуговує на увагу та може по праву зайняти місце серед провідних гербаріїв України.
  • Матеріал
    Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Інтродукція та збереження рослинного і тваринного світу» (для студентів початкового рівня вищої освіти (короткий цикл) за спеціальністю 091 Біологія)
    (Умань: УНУС, 2022) Мамчур Тетяна
    Методичні вказівки розроблено згідно робочої програми та робочого навчального плану з дисципліни «Інтродукція та збереження рослинного і тваринного світу» для студентів денної форми навчання початкового рівня вищої освіти (короткий цикл) за спеціальністю 091 Біологія затвердженої вченою радою факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин.
  • Матеріал
    Історична гербарна колекція В. М. Черняєва в гербарії Уманського національного університету садівництва (UM)
    (Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2022) Мамчур Тетяна
    У статті охарактеризовано вклад відомого українського вченого Василя Матвійовича Черняєва у науку ботаніку та розвиток гербарної справи. Наведено біографічні дані. Серед фондів гербарію (UM) учнів Уманського училища землеробства та садівництва (правонаступник Уманський національний університет садівництва) відмічено цінну історичну колекцію ексикат Herbarium Florae Rossicae (1897–1907 pp., 1920 гербарних зразків (г. з.)). Встановлено, що у серійних випусках колекції ексикат були учні училища, які представили флору Уманщини (Київська губ.). Також є збори ексикат відомого німецького флориста, колекціонера ліхенолога, міколога та бріолога L. G. Rabenhosta (181 г.з., датовані 1801, 1803 рр.) та В. М. Черняєва (29 г.з., 1860, 1864 рр.). Опрацьовані збори дендрофлори В. М. Черняєва представлені десятьма родинами відділу Angiosperms: Anacardiaceae, Betulaceae, Cornaceae, Fagaceae, Moraceae, Rhamnaceae, Rosaceae, Salicaceae, Sapindaceae. Серед них відмічено види Morus alba L., Quercus robur L., Rhamnus cathartica L., які належать до рослин з лікарськими властивостями(Hb. medic. Hipp. Cerniaew). За архівними матеріалами музею університету та раритетними стародруками бібліотеки встановлено, що збережена історична колекція входила до складу «Основний гербарій Уманського училища землеробства і садівництва» та слугувала матеріалом у підготовці фахівців садівників з вивчення дисципліни Ботаніка, Декоративне садівництво. Досліджено історичні віхи наукового життя відомого науковця, який у період роботи створив ботанічні курси, завідував ботанічним садом Харківського університету та вдосконалював започатковану гербарну справу. Його гербарні збори, які нині зберігаються у гербарних установах (CWU, KW, MSUD) було закуплено в навчальні заклади або ж ймовірно дарунок природодослідника. У гербарних зборах В. М. Черняєва за опрацьованими етикетками, не вказано місце зростання рослин, а лише роки, таксони та прізвище колектора. Тому слід вважати, що збори зорієнтовані на дослідження флори околиць Харківщини (1860, 1864 роки), у період виходу на заслужений відпочинок. Таксономічну приналежність гербарних зборів упорядковано за абетковим порядком таксонів і перевірено за сучасною ботанічною номенклатурою «World Flora Online», оскільки деякі назви мають синоніми, або ж відсутні, і на даний час не мають офіційного визнання. Створено первинну базу даних, присвоєно інвентаризаційний номер, засвідчено аркуші розробленим штемпелем із назвою (Науковий гербарій Уманського національного університету садівництва-Scientific Herbarium Uman National University of Horticulture (UM)), зареєстровано в 2016 р. у міжнародній базі даних Index Herbariorum (New York). Тому, науковий гербарій Уманського національного університету садівництва (UM) з його історичними колекціями заслуговує на увагу та може по праву зайняти місце серед провідних гербаріїв України.
  • Матеріал
    Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт «Біологічний моніторинг» (для студентів початкового рівня вищої освіти (короткий цикл) за спеціальністю 091 Біологія).
    (Умань: УНУС, 2022) Мамчур Тетяна
    Методичні вказівки розроблено згідно робочої програми та робочого навчального плану з дисципліни «Біологічний моніторинг» для студентів початкового рівня вищої освіти (короткий цикл) за спеціальності 091 Біологія затвердженої вченою радою факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин.