(Редакційно-видавничий центр УНУС, 2020)
S. POLTORETSKYI; S. TRETIAKOVA; I. MOSTOVIAK; A. YATSENKO; N. POLTORETSKA; A. BEREZOVSKYI
Наведено аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних літературних
джерел, щодо впливу строку і способу сівби на ріст, продуктивність,
забур’яненість, ураження посівів пшениці озимої (Triticum aestivum L.)
хворобами і шкідниками в різних ґрунтово-кліматичних умовах. В результаті
проведеного аналізу встановлено, що науковці й до нині не мають єдиної думки
24
стосовно конкретних параметрів виконання цих агрозаходів. Проте, більшість
з них зазначають, що в останні 10–15 років оптимальні строки сівби
змістилися від оптимально ранніх до середніх і оптимально пізніх з
урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов регіону вирощування
культури. Вибір строку сівби супроводжується змінами й стосовно інших
елементів технології вирощування пшениці озимої – добору сортів стосовно
групи стиглості, встановлення норми висіву й способу сівби. Неоднозначним є
вплив цих агрозаходів на продуктивність посівів та якість сформованого
врожаю.