ПОВЕДІНКОВІ АСПЕКТИ ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Abstract

У світлі пандемії COVID-19 все більше уваги вітчизняних науковців звертається на нетра-диційні фактори стимулювання розвитку та гармонізації податкової системи, до яких слід віднести і поведінкові аспекти. Саме окреслення останніх в умовах функціонування податко-вої системи України стало метою статті. При цьому вплив поведінкових чинників оцінювався, виходячи з очікуваних результатів їхньої активізації.Підкреслено, що самеігнорування зазначених вище факторів спонукає платників податків до прийняття нераціональних рішень і порушень податкового законодавства, що знаходить вираження в ухиленні від оподаткування чи його уникненні. Однак ці ж самі аспекти можуть стати потенційно ефективними для гармонізації чинної податкової системи.Для окреслення актуальних наразі поведінкових аспектів впливу на провадження оподат-кування в Україні було досліджено наявні результати функціонування податкової системи, ви-окремлено базові чинникивпливу на них й окреслено бажані на перспективу якісні ефекти.З’ясовано, що наразі податкова система України характеризується превалюванням у структурі доходів Зведеного бюджету України частки непрямих податків над прямими. І хоча на кінець 2020 р. данийпоказник, у порівнянні з 1992 р., знизився на 3,4%, завищений по-датковий тягар відчувають усі платники податків. Окрім того, надмірна фіскалізація еконо-міки не сприяє інвестиційним активностям, що могли б покращити економічний клімат кра-їни.Окреслено коло основних факторів, за умови використання яких можливо скоригувати економічну поведінку платників податків, а також чинників, що безпосередньо впливають на прийняття платником певного рішення, що дало можливість сформувати перелік активних по-ведінкових аспектів, актуальних у сучасних умовах для гармонізації податкової системи Укра-їни. Серед них –перекладання частини фінансових зобов’язань з виконання безпосередніх функцій держави на самих платників, зокрема шляхом прямого спрямування коштів від сплати акцизного податку з пального на ремонт і відновлення доріг, посилення тенденцій спра-ведливості за рахунок активізації оподаткування капіталу та предметів розкоші, встановлення прогресивних ставок податків, надання пільг і преференцій окремим категоріям платників; коригування вподобань платників шляхом рівня оподаткування. Узагальнено, що за умови зміни державою цілей оподаткування з фіскальних на стимулю-ючі, у підсумку наслідком має стати нова модель поведінки платників податків.