Податкові пільги як інструмент реалізації концепції справедливості в оподаткуванні

Abstract

У сучасному економічному середовищі всіх країн актуальним наразі є питання посилення справедливості в оподаткуванні. При цьому один з аспектів, що ускладнює його і водночас є базовим, – це розмір податкового навантаження. Саме його справедливий розподіл становить основу посилення справедливості в оподаткуванні, яка, ще за визначенням А. Сміта, є одним з чотирьох основних прин ципів оподаткування. Податковий кодекс України визначає низку принципів, на яких ґрунтується вітчизняна податкова система. І серед них принцип справедливості займає чільне місце, хоча з ним ототожнюють переважно функціонування податкових пільг, які виникли окремо від поняття «справедливість». У сучасній податковій системі України пільги одночасно виконують два протилежно спрямовані завдання: з одного боку – порушують формальну рівність, якої прагне держава, з іншого – є інструментом, що сприяє її досягненню. Нині в Україні за кожним з податків чи зборів існує низка пільг. І хоча у 2017 р. в порівнянні з 2010 р. їх кількість зменшилася на 77 одиниць, а частка витратних для бюджету пільг знизилася на 29,9 відсоткові пункти, підрахувати ефективність їх функціон ування неможливо, адже ні в законодавчих документах, ні на науково рівні не зафіксовано методики оцінки ефективності функціонування податкових пільг. Тому про їх результативність свідчать лише обсяги недоотриманих бюджетами коштів і відсутність чи наявніст ь стимулів до провадження діяльності платниками. Наявна в Україні ситуація щодо організації і функціонування податкової системи на основах соціальної справедливості потребує чіткого окреслення розуміння дефініції «податкова пільга», а також затвердження методики визначення ефективності їх функціонування. З’ясування окреслених позицій сприятиме раціональному й обґрунтованому їх використанню у податковому процесі та спонукатиме до скорочення нерівності серед платників податків.