Кафедра загального землеробства

Постійний URI для цього розділу

hdl:123456789/4

Огляд

Перегляд Кафедра загального землеробства по Автор "Карнаух, Олександр Борисович"
  • Матеріал
    Органічна система землеробства та пропозиції до її реалізації.
    (Збірник наукових праць уманського НУС. Умань, 2021) Єщенко, Володимир Омельянович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Усик, Сергій Васильович
    Коротко подається сутність органічної системи землеробства, показуються причини, які стримують розвиток цієї системи у нашій країні та подаються пропозиції до її реалізації окремим господарством.
  • Матеріал
    Фітосанітарний стан пшениці ярої за різної глибини оранки і плоскорізного розпушування
    (ННЦ ІЗ НААН, 2021) Коваль, Галина Володимирівна ; Єщенко, Володимир Омельянович ; Калієвський, Максим Валерійович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Накльока, Юрій Іванович ; Мартинюк, Іван Васильович
    В статті наведені дані стаціонарного досліду кафедри загального землеробства Уманського національного університету садівництва, де впродовж 2014–2016 рр. вивчався фітосанітарний стан у посівах пшениці ярої. Культура розміщувалась у п’ятипільній сівозміні після ріпаку ярого. Фактором У досліді вивчали способи обробітку ґрунту, представленими оранкою і плоскорізним розпушуванням, на глибину : 15–17, 20–22 і 25–27 см. Об’єктами досліджень були забур’яненість посівів, заселеність ґрунту зимуючими личинками озимої совки, лучного метелика і ковалика смугастого та степового та ступінь ураженості культурних рослин хворобами: темно-бурою плямистістю, борошнистою росою і гельмінтоспоріозною кореневою гниллю. Методика визначення вказаних елементів фітосанітарного стану посівів пшениці ярої була загальноприйнятою. За трьохрічними даними заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням супроводжувалась погіршенням фітосанітарного стану за рахунок заростання посівів вегетуючими бур’янами. Зменшення глибини основного зяблевого обробітку від 25–27 до 20–22 і 15–17 см призводило до збільшення рівня забур’яненості посівів. На заселеність ґрунту під посів пшениці ярої зимуючими личинками основних шкідників колосових культур впливали обидва досліджувані фактори, коли за рахунок заміни полицевого обробітку безполицевим чисельність личинок озимої совки, лучного метелика і коваликів зростала відповідно на 51, 98 і 59 %, а за рахунок зменшення глибини оранки від найбільшої до найменшої – відповідно на 258, 282 і 263 %. Аналогічно під впливом названих факторів, хоч і менш виражено, змінювався і рівень ураженості рослин пшениці ярої листовими (темно-бура плямистість і борошниста роса) та кореневими (гельмінтоспоріозна коренева гниль) хворобами. Отже, обидва шляхи мінімалізації основного зяблевого обробітку ґрунту зумовлювали погіршення фітосанітарного стану посівів пшениці ярої.
  • Матеріал
    ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ І КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА
    (Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2021-02) Єщенко, Володимир Омельянович ; Карнаух, Олександр Борисович ; Усик, Сергій Васильович
    В статті показано, що за десятитисячний період розвитку землеробства його системи пройшли шлях від примітивних, в основу яких брався природній шлях відтворення втраченої родючості ґрунту за допомогою перегнивання відмерлої рослинності впродовж заліжного чи перелогово періоду, до екстенсивної системи землеробства, що базувались на використанні трипільної зернопарової сівозміни. Детальніший розвиток систем землеробства подається від початку ХХ століття і до наших днів. Окремо зупиняючись на травопільній системі землеробства Вільямса з позитивними і негативними її сторонами; на критиці цієї системи Тулайковим через те, що в південних районах країни через засушливі умови травопільна система не могла в достатній кількості забезпечити кормами громадське тваринництво через низьку в цих умовах продуктивність багаторічних трав; на плодозмінній системі землеробства Прянишникова, в якій він великого значення надавав багаторічним бобовим травам як азотонакопичувачам та плодозмінному характеру чергування польових культур, за якого забезпечується найбільш сприятливий фітосанітарний стан посівів; на просапній системі землеробства Наливайка, яка вимагала через велику частку в структурі посівних площ просапних культур значної кількості гною для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Виробити таку кількість гною було нереальним, як і не могла країна забезпечити достатньою технікою для догляду за просапними культурами в такому об'єму. Тому така система землеробства виробництвом не була прийнята; на складових ланках сучасних систем землеробства за Нарцисовим. Окремо розглядаються системи землеробства на початок третього тисячоліття, аналізується класифікація сучасних систем землеробства вченими провідних аграрних навчальних закладів і наукових установ нашої країни. В результаті детального аналізу цих класифікацій доведено, що сучасні системи землеробства не обов'язково мусять всі бути інтенсивними. Альтернативними до них можуть бути ґрунтозахисні системи для ерозійнонебезпечних земель і біологічні системи для виробництва здорових продуктів харчування для людей і таких же кормів для годівлі тварин.