Кафедра економіки
Постійний URI для цієї колекції
Огляд
Останні матеріали
1 - 5 з 219
-
МатеріалMODERNIZATION OF STATE SOCIAL POLICY IN AN AGINGSOCIETY(Уманський національний університет, 2025-05)The article examines population aging as a long-term demographic trend thatsignificantly influences the formation and implementation of state social policy. Therelevance of the study is driven by intensification of demographic aging in Ukraine,exacerbated by consequences of the full-scale war, transformations in social structureof society, and need to update key elements of the social protection system. The authorsemphasize that aging should not be viewed solely as a problem but as a foreseeablereality requiring strategic adaptation and proactive response from the state.The purpose of the article is to identify the components of social policy directlyrelated to the protection of the elderly and to substantiate directions for theirmodernization in the context of demographic changes.The study reveals that Ukraine is steadily approaching the status of a hyper-aging society, as the proportion of individuals aged 65 and older has reached 17.6%. The demographic effects are intensified by mass migration of youth and the economically active population. The current configuration of social policy – from assistance programs to the labor market and healthcare system – does not meet modern challenges. The study substantiates the need to diversify long-term care formats, support intergenerational solidarity, enhance financial literacy, and encourage individual savings.The conclusions emphasize that demographic aging requires a systemic modernization of social policy: from a reorientation towards active longevity to institutional adaptation of key social welfare sectors. Strategic reforms should encompass social services, the pension system, education, and employment policy, as well as the creation of conditions for a dignified life for the elderly amid a prolonged demographic transition.
-
МатеріалВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІНА ОСНОВІ КЕРІВНИХ ПРИНЦИПІВ І РАМКОВИХ ПОЛОЖЕНЬЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ(Уманський національний університет, 2025-05)У статті досліджено сучасні тенденції вдосконалення інститутудержавної допомоги як в Європейському Союзі, так і в Україні. Обґрунтованонеобхідність і значущість імплементації законодавства ЄС у сфері конкуренціїта державної допомоги як однієї з ключових умов вступу України доЄвропейського Союзу. Проаналізовано принципи та критерії допустимості йнедопустимості надання державної допомоги. Запропоновано рекомендаціїщодо вдосконалення механізмів контролю за ефективністю використаннядержавних ресурсів, а також наголошено на доцільності внесення змін доЗакону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
-
МатеріалВплив штучного інтелекту та аналітики на економіку: порівняльний міжнародний аналіз(Уманський національний університет, 2025-05)Досліджено економічний вплив впровадження технологій штучногоінтелекту (ШІ) на економіки США, ЄС, Китаю, Індії та України. Наведенопорівняльний аналіз темпів впровадження ШІ, обсягів інвестицій, ключовихгалузей застосування та державної політики у цих країнах. Показано, що ШІздатен підвищити продуктивність і стимулювати економічне зростання,проте рівень реалізації цього потенціалу суттєво різниться між розвиненимиекономіками та країнами, що розвиваються. Встановлено, що США і Китай єлідерами за масштабами інвестицій в ШІ та швидкістю впровадження, тоді якЄС зосереджується на регуляторних аспектах, Індія намагається використатиШІ для прискорення розвитку, а Україна робить перші кроки в інтеграції ШІ усвою економіку. Окреслено основні бар’єри (брак інфраструктури, кадровіобмеження, регуляторні ризики) та перспективи, зокрема роль ШІ упіслявоєнній відбудові України. Зроблено висновок про необхідність активізаціїдержавної підтримки та міжнародної співпраці для ефективного використанняможливостей ШІ в економіці.
-
МатеріалЕфективні моделі підтримки сільськогосподарського виробництва у світі та перспективи для України(Zenodo, 2025-03)У статті досліджено моделі державного регулювання сільськогосподарського виробництва в країнах Європейського Союзу та Північної Америки з метою визначення можливостей їх адаптації до умов України в період воєнного стану та подальшого відновлення. Сільське господарство України відіграє ключову роль в економіці країни, забезпечуючи продовольчу безпеку, експортний потенціал і зайнятість. Повномасштабна війна спричинила значні втрати в аграрному секторі, що зумовлює потребу у впровадженні ефективних механізмів державної підтримки. У ході дослідження здійснено порівняльний аналіз моделей державного регулювання аграрного сектору, що реалізуються в ЄС, США та Канаді. Виокремлено основні інструменти підтримки: пряма фінансова допомога, агрострахування, пільгове кредитування, стимулювання інновацій та розвиток аграрної науки. Особливу увагу приділено оцінці можливостей запозичення та адаптації цих інструментів в українському контексті. Розглянуто ризики їх впровадження, серед яких: бюджетні обмеження, нерівномірність доступу до ресурсів, низький рівень інтеграції науки у виробництво та обмеженість інституційної спроможності. Запропоновано напрями вдосконалення державної політики у сфері підтримки сільського господарства, які передбачають розвиток страхового ринку, розширення доступу до кредитних ресурсів для малих і середніх виробників, інвестиції в інновації та аграрну освіту. Результати дослідження мають практичне значення для формування збалансованої моделі державного регулювання, що сприятиме стійкості, продуктивності та конкурентоспроможності аграрного сектору України в умовах відновлення.
-
МатеріалАктуалізація соціальної політики захисту військовослужбовців, ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни(Zenodo, 2025-03)У статті досліджуються сучасні тенденції соціального захисту військовослужбовців, ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни в умовах триваючої збройної агресії рф проти України. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу до формування дерполітики у цій сфері, що має поєднувати матеріальні, правові, психологічні, освітні та професійні компоненти. Проаналізовано ключові аспекти функціонування існуючої системи соціального захисту, виокремлено її переваги та слабкі місця, зокрема надмірну фрагментарність, перевантаженість пільговими категоріями, обмеженість фінансових ресурсів і труднощі реалізації законодавчих гарантій на практиці. Особливу увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду, зокрема США, де система підтримки ветеранів має глибокі історичні корені, забезпечена потужним інституційним і фінансовим підґрунтям, а також заснована на принципах поваги, мотивації та соціальної інтеграції. Вивчено елементи американської моделі, які можуть бути адаптовані до українських умов. Окремо висвітлено значення участі ветеранів у формуванні політики(партисипація), з урахуванням демократичних принципів і ролі ветеранської спільноти як суб’єкта суспільного впливу. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення національної моделі соціального захисту захисників України, зокрема в частині адресності допомоги, підтримки працевлаштування, освітніх можливостей, медичних гарантій і забезпечення житлом.